"Білоруський дім в Україні" просить Кабмін продовжити білорусам строк легального проживання у країні

Про це йшлося 22 жовтня на зустрічі радниці – уповноваженої президента з питань забезпечення прав захисників України Альони Вербицької із представниками діаспори та іноземцями, повідомляє Офіс президента.

"Окрему увагу приділили питанням перебування громадян Білорусі на території нашої держави. Представники громадського об’єднання "Білоруський дім в Україні" подякували українській стороні за підтримку білорусів, однак акцентували увагу на необхідності продовження на рік строку дії постанови уряду, яка дозволяє білоруським громадянам легально перебувати в Україні протягом 180 діб", – ідеться в повідомленні.

Також на зустрічі порушували питання про підтримку волонтерів-іноземців, які допомагають українським військовим на Донбасі, і проблему надання українського громадянства добровольцям-іноземцям – учасникам бойових дій.

Із серпня 2020 року із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, до України звернулося 40 білоруських громадян, повідомляли на початку жовтня в Держприкордонслужбі України.

Станом на 1 січня 2021 року в Україні, за даними Державної міграційної служби України, постійно проживало 9632 громадянина Білорусі, протягом 2020 року їх кількість зросла на 378 осіб. Тимчасово у країні станом на 1 січня проживало 4569 громадян Білорусі (+1548 осіб за 2020 рік).

"Білоруський дім в Україні" є громадською організацією, яка надає допомогу громадянам республіки із житлом і працевлаштуванням. На початку серпня загинув голова організації Віталій Шишов – його знайшли повішеним у київському парку. Його смерті досі не розкрито. Правоохоронці розглядали дві основні версії смерті Шишова – самогубство або навмисне вбивство під виглядом суїциду.

Контекст:

У Білорусі 9 серпня 2020 року відбулися вибори президента, після яких почалися масові акції протесту незгодних із результатами голосування. За офіційними даними, перемогу в них здобув  Олександр Лукашенко, який перебуває при владі з 1994 року, за нього проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла опозиціонерка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи демонстрували протилежну картину – впевнену перемогу Тихановської.

Опозиція наполягає на проведенні нових виборів у Білорусі. Лукашенко заявляв, що спочатку в країні треба змінити конституцію (проєкт нової конституції, за його словами, презентують 2021 року), а вже після цього провести нові вибори.

Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі і водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми і поранення. За даними правозахисного центру "Весна", із серпня у країні затримали понад 25 тис. осіб, сумарно вони дістали 83 тис. діб арешту. Влада заявляла про чотирьох загиблих учасників мітингів, опозиція – про вісьмох.

23 вересня Лукашенко провів таємну церемонію інавгурації, уперше в історії Білорусі її не анонсували і не транслювали по телебаченню. Низка держав, серед яких США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнала інавгурації Лукашенка.

Відносини між Україною, західними країнами і Білоруссю серйозно погіршилися після протестів.

На тлі суспільно-політичної ситуації в Білорусі прискорилися темпи міграції. "Немецкая волна"  повідомляла, що із серпня до грудня 2020 року із країни в Україну, Литву і Польщу виїхало понад 13 тис. осіб.