Боляче, що у Німеччині прибічники Путіна захопили політичний контроль над багатьма питаннями – Кличко
Він зазначив, що Росія витратила на це "мільярди", і тепер у Німеччині, як вважає Кличко, "прибічники Путіна захопили політичний контроль над багатьма питаннями".
Мер Києва підкреслив, що свого часу він жив у Німеччині і те, що відбувається, йому "боляче бачити".
За його словами, в Україні панує "величезне розчарування" від дій Берліна, зокрема через небажання постачати оборонне озброєння.
Кличко називає те, що відбувається, "зрадою друзів у драматичній ситуації", нагадуючи, що Україні з кількох сторін "загрожують російські війська".
На чиєму боці Берлін – агресора або України – ставить питання український політик. І заявляє, що тепер потрібні чіткі сигнали від найважливішої країни Європи.
Останніми місяцями з'явилася різна інформація, що свідчить про неоднозначну позицію Німеччини щодо питань, пов'язаних з Україною та російською агресією. Так, у грудні 2021 року міністр оборони України Олексій Резніков заявляв, що Німеччина блокувала постачання зброї Україні через НАТО, незважаючи на попередження США про ймовірне нове вторгнення Росії. Пізніше Bild написав, що постачання Україні озброєння в межах НАТО блокувала тодішня канцлерка Німеччини Ангела Меркель.
17 січня 2022 року глава МЗС Німеччини Анналена Бербок заявила, що позиція Німеччини щодо постачання Україні оборонної зброї залишається незмінною.
21 січня на той час командувач військово-морських сил Німеччини Кай-Ахім Шенбах заявив, що "Кримський півострів втрачено і він ніколи не повернеться", а Путін насправді хоче поваги, на яку, "можливо, заслуговує". Глава МЗС України Дмитро Кулеба згадав ці висловлювання серед заяв німецьких чиновників, "які розчаровують", і закликав німецьких партнерів "припинити такими словами та діями підривати єдність і заохочувати Путіна до нового нападу на Україну".
У міноборони Німеччини заявили, що слова командувача ВМС не відповідають офіційній позиції відомства. Шенбах заявив 22 січня, що його слова були "явною помилкою" і особистою думкою, і того самого дня подав у відставку.
Контекст:
Навесні 2021 року Росія нарощувала війська поблизу кордону з Україною та в окупованому Криму. Наприкінці жовтня американські ЗМІ почали повідомляти, що Росія знов стягує війська до кордону з Україною.
Секретар Ради нацбезпеки і оборони України Олексій Данілов повідомляв 22 грудня, що у зоні 200 км від кордону країни перебуває 122 тис. російських військових.
США і НАТО неодноразово закликали Росію до деескалації напруги на кордоні.
Заступниця держсекретаря США Вікторія Нуланд заявила в інтерв'ю Financial Times, яке вийшло 15 січня, що США мають 18 різних сценаріїв у разі вторгнення Росії в Україну. У Кремлі відповіли, що "теж різні сценарії розглядають".
У Білому домі заявили 18 січня, що Росія може будь-якої миті розпочати вторгнення в Україну. Зокрема, у США стурбовані переміщенням російських військ на навчання до Білорусі.
Президент України Володимир Зеленський 19 січня висловив думку, що ризик російського вторгнення в Україну останнім часом не став більшим, але збільшився ажіотаж навколо цього питання. Він закликав українців не панікувати, а наступного дня вийшло інтерв'ю, в якому президент припустив, що російські війська можуть спробувати окупувати Харків.