Депутат Київради: "Слуги" обрали шлях до диктатури, оскільки зрозуміло, що наступні вибори вони програють

"Про цей законопроєкт можна сказати одне: це узурпація влади та наступ на місцеве самоврядування. "Слуги" обрали шлях до диктатури, оскільки вже зараз зрозуміло, що наступні вибори вони з позором програють. Але вони дуже хочуть прибрати Київ до своїх рук. Саме тому "слуги" голосуватимуть за те, щоб Києвом керував не обраний киянами мер, а призначений з Банкової голова КМДА. Хоча всі соцопитування показують, що кияни не підтримують поділу посад. Я впевнений: такого нехтування думкою людей кияни цій владі ніколи не пробачать", – наголосив політик.

Странніков додав, що якщо такий законопроєкт ухвалять, то це стане небезпечним прецедентом, коли центральна влада може тиснути на місцеву, і їй якраз потрібно, щоб "керівники міст та містечок були слухняними та більш уважними до побажань Банкової".

"У законопроєкті є низка невідповідностей Конституції, Європейській хартії місцевого самоврядування, закону "Про місцеве самоврядування" та іншим важливим документам. Але чи не найбільш важливо, що у разі ухвалення цього законопроєкту у нас з'явиться небезпечний прецедент узаконення центральною владою політичного тиску на місцеву владу. І це стане сигналом для усіх мерів, сільських і селищних голів: "Будете опиратися центральній владі – отримаєте спеціальний закон, яким ваші повноваження помножать на нуль і передадуть їх зговірливому керівнику з центру", – вважає депутат.

Окрім загального наступу на самоврядування в Україні, у Києві є й політичний підтекст, бо в Офісі президента вбачають у Київському міському голові Віталії Кличкові політичного конкурента.

"Не може бути нормальним законопроєкт, написаний у логіці політичного протистояння. Я вважаю, що єдиним прийнятним шляхом має бути відхилення парламентом цього проєкту як неконституційного та розробка нового, що відповідатиме Конституції, законодавству України та міжнародним стандартам", – заявив Странніков.

Контекст:

У 2003 році Конституційний Суд України вирішив, що Київську міську державну адміністрацію (КМДА) має очолювати особа, яку було обрано міським головою. У листопаді 2010 року четвертий президент України Віктор Янукович розділив ці посади, унаслідок чого мера Леоніда Черновецького на посаді голови міськадміністрації змінив Олександр Попов. У 2014 році, після перемоги Віталія Кличка на виборах міського голови Києва, п'ятий президент Петро Порошенко призначив його головою КМДА.

У липні 2019 року під час зустрічі з Кличком президент України Володимир Зеленський підтвердив намір розділити повноваження обраного киянами мера та голови КМДА. 4 вересня Кабінет Міністрів погодив звільнення Кличка з посади голови КМДА, але цього рішення не затвердив президент.

Верховна Рада 3 жовтня 2019 року, понад два роки тому, ухвалила у першому читанні законопроєкт №2143-3 "Про місто Київ – столицю України". Він пропонує розділити повноваження та посади київського міського голови і голови КМДА, який "буде здійснювати нагляд за дотриманням Конституції і законів України органами місцевого самоврядування та координувати діяльність територіальних органів центральних органів виконавчої влади".

Навесні – влітку 2021 року публічний конфлікт між Кличком та центральною владою відновився. У травні в Києві розпочалися обшуки на низці комунальних та комерційних підприємств, а також у департаментах КМДА, які тривають досі. У партії УДАР вважають масові обшуки у столиці тиском і спробою дискредитації Кличка та його політсили.

У серпні Кличко заявив про спробу дискредитувати його, усунути з посади голови КМДА та змінити на "залітного ставленика". Того самого місяця у ЗМІ з'явилася інформація, що головою КМДА можуть призначити чинного міністра розвитку громад та територій України Олексія Чернишова, але він її спростував.

19 жовтня Кличко та Зеленський зустрілися в Офісі президента – за словами Кличка, вперше за останній рік. За інформацією ЗМІ, на зустрічі був Чернишов.

20 жовтня парламентський комітет з питань організації державної влади рекомендував Верховній Раді ухвалити законопроєкт про столицю у другому читанні й у цілому.

Нардеп від "Слуги народу", член комітету з питань організації державної влади Віталій Безгін зазначив, що Рада розгляне законопроєкт наприкінці листопада.

"Новий закон про столицю, якщо його ухвалювати, не повинен порушувати конституційних прав мешканців столиці та принципів місцевого самоврядування", – заявив у жовтні Кличко.