Екологиня: Законопроєкт про викиди на корені губить науково-технічний прогрес України
Світлана Берзіна: Виходить, що ми взагалі не беремо до уваги те, що відбувається в нашій країні
"Закон у тій редакції, яка фінально обговорювалася, не давав чіткої відповіді на питання, яким чином НДТМ (найкращі доступні технології та методи керування. – "ГОРДОН") будуть управлятися. Тому що висновки на основі НДТМ будуть причиною для перегляду нормативів. А ось хто управляє НДТМ, який статус цього документа, у законі відсутнє. Відсутнє розуміння взагалі, хто буде керувати цими документами, хто буде переглядати, як будуть узагалі розроблятися ці найкращі доступні технології та методи", – зазначила екологиня.
На її думку, потрібно не сліпо копіювати європейські екологічні норми і НДТМ, а враховувати стан і можливості української промисловості, а також усієї економіки країни.
"Голі переклади з європейських брефів – це на корені губить узагалі науково-технічний прогрес в Україні. Виходить, що ми взагалі не беремо до уваги те, що відбувається в нашій країні. А в нас по багатьох галузях усе-таки є кращий технічний потенціал", – сказала Берзіна.
Контекст:
Законопроєкт №4167 про запобігання, зменшення та контроль над забрудненнями, які виникають унаслідок промислової діяльності, на розгляді Верховної Ради з вересня 2020 року. У лютому і травні 2021-го парламент не зміг ухвалити документ, зараз його передали на доопрацювання у профільний комітет.
Президент України Володимир Зеленський заявляв, що протягом 10–12 років промисловість має пройти модернізацію і скоротити викиди.
Заступник голови парламентського комітету з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський (фракція "Слуга народу") вважає, що Україна не має брати на себе нереальних зобов'язань щодо термінів проведення екомодернізаціі, а державі потрібно надати підтримку промисловості на переоснащення, як це роблять країни ЄС.