Експосол США у РФ Макфол розповів про головні зміни, через які Путін "намагається привернути увагу" військами

В інтерв'ю він заявив, що головною загрозою для Путіна є не розширення НАТО на схід, а демократична Україна, через яку йому може стати складно "утримувати свою легітимність у Росії". Журналісти зауважили, що Україна на цьому демократичному шляху вже восьмий рік, і запитали, що ж змінилося у розумінні Путіна цьогоріч, через що він почав нарощувати війська на кордонах навесні та восени.

За версією Макфола, у світі останніми роками відбулися три головні зміни, що вплинули на поведінку Путіна.

Він наголосив, що 2021 рік "став найбільш репресивним роком у пострадянській Росії". Дипломат згадав арешт опозиціонера Олексія Навального й тиск на медіа.

"Путін дуже добре розуміється на внутрішній динаміці у своїй країні, набагато краще за нас. Він контролює все, він постійно переобирається, у нього велика популярність серед населення, якщо вірити соціологічним опитуванням. І мені здається, що він дуже нервує через свою роль у Росії порівняно з тим, якою вона була два роки тому. А коли лідери сильно нервують через внутрішню політику, вони породжують кризи в зовнішній політиці, щоб відволікти людей. Путін не єдиний лідер у світі, який робив таке", – пояснив експерт.

Другим чинником він назвав зміну лідера в Україні 2019 року. На його думку, у Москві спочатку сподівалися, що президент Володимир Зеленський буде гнучкішим і з ним Росії буде легше досягати своїх цілей порівняно із президентом Петром Порошенком.

"Але ця надія, наскільки я зрозумів, виявилася оманливою. Дії, які робить президент Зеленський, демонструють, що він не буде маріонеткою Росії", – заявив Макфол.

По-третє, зазначив він, у США також новий президент – за підсумками виборів 2020 року Джо Байден змінив Дональда Трампа.

"Колишній президент був союзником Путіна в багатьох напрямках, і на українському так само. І Трамп міг співпрацювати з Путіним. Із Байденом усе інакше, і Путін намагається привернути зараз увагу до себе", – вважає колишній посол.

Контекст:

Одразу після анексії Криму 2014 року Росія розпочала збройну агресію на сході України. Бойові дії тривають між Збройними силами України з одного боку і російською армією та підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької та Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, незважаючи на надані Україною факти та докази.

Навесні Росія нарощувала війська поблизу кордону з Україною та в окупованому Криму. Наприкінці жовтня американські ЗМІ почали повідомляти, що Росія знов стягує війська до кордону з Україною.

21 листопада начальник Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов заявив, що РФ готується до нападу на Україну наприкінці січня або на початку лютого, до того ж атака буде "набагато більш руйнівною, ніж будь-яка раніше". За оцінкою української розвідки, поблизу кордону зосереджено понад 90 тис. російських військовослужбовців.

У Кремлі назвали повідомлення про підготовку вторгнення "вкиданнями", заявили, що "Росія не збирається ні на кого нападати і не виношує жодних агресивних планів", і звинуватили Київ у підготовці до агресії "проти "ЛНР" та "ДНР". У МЗС України спростували дезінформацію РФ про нібито підготовку до військового нападу на Донбасі.

США та НАТО неодноразово закликали Росію до деескалації напруги на кордоні. 7 грудня Путін та Байден провели двогодинну розмову захищеним каналом відеозв'язку. У Білому домі заявили, що Байден висловив "глибоке занепокоєння" Сполучених Штатів та їхніх європейських союзників у зв'язку з нарощуванням Росією сил навколо України. Байден попередив Путіна про "рішучі економічні та інші заходи" у разі вторгнення в Україну.

Путін під час розмови заявив, що НАТО робить спроби "освоєння" території України, і вимагав "надійних, юридично зафіксованих гарантій", що НАТО не розширюватимуть на схід. У Білому домі зазначили, що Байден не поступився російській стороні в питанні щодо ймовірного вступу України до НАТО.