Серед адресатів звернення – президент РФ Володимир Путін, директор ФСБ Олександр Бортников, генпрокурор РФ Ігор Краснов, секретар Радбезу РФ Микола Патрушев та інші високопосадовці.
Редакції опублікували різні тексти звернень. Хоча суть претензій до законодавства збігається, викладено її по-різному – наприклад, у "Медузи" жорсткіше, у форматі вимог, у Forbes – у форматі роз'яснень і прохань, без згадування побиття і фіктивних кримінальних справ проти журналістів.
Низка редакцій вимагає (або просить) "припинити державну кампанію проти незалежної преси", скасувати закони про "іноземних агентів" і "небажані" організації, під дію яких потрапили підписанти звернення, прибрати ЗМІ та їхні організації, зокрема журналістів, із реєстрів "іноагентов", дотримуватися конституції, закону про ЗМІ і ст. 144 Кримінального кодексу РФ про перешкоджання законній професійній діяльності журналістів.
Окрім того, російські ЗМІ наполягають на перегляді кримінальних та адміністративних справ проти журналістів і розслідування випадків їх побиття.
Прессекретар президента Росії Дмитро Пєсков відповів на звернення, заявивши, що "закон [про "іноагентів"] має бути і він буде", повідомило російське держагентство ТАСС. Пояснив він це тим, що "відбуваються спроби втручання у внутрішньополітичні процеси з-за кордону", і для цього нібито використовують журналістів і засоби масової інформації.
Пєсков сказав, що у Кремлі бачили "досить емоційне" звернення ЗМІ, проте влада країни не згідна з формулюванням "переслідування" і "не зовсім правильною риторикою".
Спікер Кремля також зазначив, що звернення журналістів "заслуговує на увагу". На його думку, якщо журналістській спільноті "здається недосконалим правозастосування деяких положень цього закону", це необхідно конструктивно обговорювати всередині спільноти, а потім із законодавцями і представниками виконавчої влади.