Ембарго на російські нафту і газ буде, але поки що без європейців – Кулеба
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба розповів, що українські дипломати вже працюють із міжнародними партнерами над введенням нового пакету санкцій проти Росії, які, зокрема, стосуватимуться купівлі російських нафти та газу. Про це він заявив увечері 7 березня у відеозверненні, опублікованому у Facebook.
"Сьогодні ми знову працювали над санкційним треком. Ви всі знаєте, що безпрецедентні санкції застосували проти Росії наші партнери, російська економіка вже знаходиться в буквальному сенсі під катком. [Відбувається] девальвація рубля, девальвація акцій російський компаній, закрився фондовий ринок Росії, кредитні рейтинги РФ перейшли в розділ "сміттєвих"... Пожежа в російській економіці йде за планом, але цього мало. Потрібно ще. Тому ми зараз пробиваємо новий рівень санкцій проти Росії і обов'язково їх проб'ємо. Запевняю вас", – сказав Кулеба.
Водночас він наголосив, що деякі члени Євросоюзу знову висловлюють побоювання щодо введення нових санкцій проти РФ.
"Скажу вам чесно: після першого шоку від війни знову з'явилось у Європі кілька голосів, які кажуть: "Давайте подивимося, як ці санкції працюють, не треба поспішати з новими". Але ми із цими голосами розберемося", – пообіцяв дипломат, не назвавши цих країн.
Серед санкцій, які обговорюють, – ембарго на імпорт нафти та газу з РФ, але не лише, розповів Кулеба.
"[Чи буде ембарго на нафту і газ?] Буде, але поки що без європейців. Поки що вони не знайшли альтернативи [російській сировині]. Ми зараз уважно будемо стежити. Якщо ми побачимо, що вони реально шукають альтернативу російським газу та нафті, але потребують певного часу, це одна історія. Ми поставимося до цього з розумінням", – розповів дипломат.
Кулеба додав, що є кілька інших дуже потужних санкцій, "які ніщо не заважає ухвалити європейцям", і Україна зараз наполягає, щоб ці обмеження ввели.
"Якщо вони їх відмовляться ухвалювати, тоді це буде чітким сигналом, що дехто сьогодні втомився від боротьби з російською агресією. Але при цьому я не хочу жодним чином применшувати ті рішення, які ухвалив Європейський союз із початку російської агресії. Це потужно, це безпрецедентно, це системно. Ми за це вдячні, але війна триває, значить, потрібно ухвалювати нові рішення", – наголосив глава МЗС України.
Контекст:
Уранці 24 лютого президент РФ Володимир Путін оголосив про вторгнення російських військ в Україну. Він заявив, що мета РФ – "демілітаризація і денацифікація України". Приблизно о 5.00 збройні сили РФ атакували Україну з півдня, півночі (зокрема з території Білорусі) та сходу. Вони почали обстрілювати українські позиції на Донбасі, завдали ракетно-бомбових ударів по низці аеродромів та інших військових об'єктах.
Путін стверджує, що окупанти в Україні атакують лише військову інфраструктуру. Але вони з першої години вторгнення б'ють по цивільних об'єктах, заявив президент України Володимир Зеленський. Російські війська атакують житлові квартали, дитячі садки та лікарні. За даними української сторони, РФ застосовує в Україні реактивні системи залпового вогню, завдає авіаударів.
Дії російських окупаційних військ в Україні мають ознаки геноциду, наголосив Зеленський.
Точна кількість жертв російської агресії наразі невідома. Українська влада повідомляла, що станом на 28 лютого загинуло 352 мирні жителі, поранення дістало 2040 осіб (новіших даних влада не публікувала). За оцінкою ООН станом на 7 березня, в Україні вже загинуло щонайменше 406 осіб, а 801 поранено. Відомо, що серед загиблих – 38 дітей. Про втрати серед українських військовослужбовців Зеленський востаннє говорив 25 лютого – за перший день війни, за його інформацією, загинуло 137 військовослужбовців.
Втрати російських окупантів станом на 7 березня становили понад 11 тис. осіб, повідомили у Генеральному штабі Збройних сил України. Росія офіційно визнала загибель 498 російських військовослужбовців, ще 1597, за твердженнями міністерства оборони РФ станом на 2 березня, дістали поранення.
У зв'язку з повномасштабним вторгненням в Україну світова спільнота наклала на РФ різні санкції і далі їх розширює. Обмеження, зокрема, стосуються великих російських банків, деяких наближених до Путіна чиновників та їхніх дітей. Після того як Росія відмовилася припинити агресію проти України, ЄС, США, Великобританія та Канада вирішили занести до санкційного списку самого Путіна, а частину російських банків від'єднати від міжнародної міжбанківської системи SWIFT. Крім того, США та ЄС ввели санкції проти Центробанку Росії, заморозивши його закордонні активи. Після введення санкцій у Росії оновилися історичні максимуми падіння курсу рубля щодо євро та долара.
7 березня глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн повідомила, що Євросоюз працює над новими санкціями проти Росії через її вторгнення в Україну. Вона не уточнила, якої сфери вони стосуватимуться, але того самого дня написала у Twitter, що Європейський союз розробив план, щоб швидко позбутися залежності від російських нафти та газу. За даними агентства Reuters, США готові ввести заборону на імпорт російської нафти в Америку без участі союзників у Європі.