США можуть відмовитися від імпорту російської нафти без участі європейських країн

Війна в Україні

Адміністрація президента США Джо Байдена після вторгнення РФ в Україну готова ввести заборону на імпорт російської нафти до США без участі союзників у Європі. Про це 7 березня повідомило агентство Reuters із посиланням на джерела.

За даними співрозмовників, планують, що у понеділок Байден проведе відеоконференцію з лідерами Франції, Німеччини та Сполученого Королівства, оскільки його адміністрація і далі домагається їхньої підтримки щодо заборони імпорту. Також, як повідомили джерела, Білий дім веде переговори з лідерами Конгресу, які працюють над прискореним ухваленням закону про заборону російського імпорту.

Співрозмовник сказав агентству, що остаточного рішення ще не ухвалено, але найімовірніше, якщо це відбудеться, то заборону введуть лише США.

Німеччина – найбільший покупець російської сирої нафти – відкинула плани заборонити імпорт енергоресурсів, пише Reuters. Канцлер країни Олаф Шольц сказав 7 березня, що ФРН прискорює реалізацію своїх планів щодо використання альтернативних джерел енергії, але не може відразу зупинити імпорт енергії з РФ.

Сенатори-республіканці від штату Канзас Джеррі Моран та Роджер Маршалл 5 березня запропонували ввести ембарго на імпорт російської нафти до США, що становить до 10% американського імпорту. Запропонований сенаторами законопроєкт, крім ембарго, також передбачає збільшення внутрішнього видобутку нафти та газу для пом'якшення зростання цін на енергоносії у США.

Контекст

24 лютого президент РФ Путін оголосив про вторгнення російських військ до України. Він заявив, що мета РФ – "демілітаризація і денацифікація України". Приблизно о 5.00 збройні сили РФ атакували Україну з півдня, півночі (зокрема з території Білорусі) та сходу. Вони почали обстрілювати українські позиції на Донбасі, завдали ракетно-бомбових ударів по низці аеродромів та інших військових об'єктах. Російські війська атакують житлові квартали, дитячі садки та лікарні. РФ застосовує в Україні реактивні системи залпового вогню "Град" та "Ураган", завдає авіаударів.
Точна кількість жертв російської агресії наразі невідома. Українська влада повідомляла, що станом на 28 лютого загинуло 352 мирні жителі, поранення дістало 2040 осіб (новіших даних влада не публікувала). Відомо, що серед загиблих в Україні – 38 дітей. Про втрати серед українських військовослужбовців президент України востаннє говорив 25 лютого – за перший день війни, за його інформацією, загинуло 137 військовослужбовців.
Втрати російських окупантів станом на 7 березня становлять, за даними Генштабу ЗСУ, понад 11 тис. осіб убитими, пораненими та полоненими, а також понад 1 тис. одиниць танків, бронемашин, артилерійських систем, РСЗВ та засобів ППО, 46 літаків, 68 вертольотів, 454 автомобілі, три катери, 60 цистерн із пальним та сім оперативно-тактичних безпілотників.
27 лютого Україна подала позов проти Росії до Міжнародного суду ООН, вимагаючи "притягти Росію до відповідальності за спотворення поняття геноциду для виправдання агресії". Прокурор Міжнародного кримінального суду Карім Хан особисто ініціював розслідування щодо вторгнення РФ в Україну, а 3 березня повідомив про початок розслідування.
Через вторгнення РФ в Україну західні країни ввели проти Росії санкції, зокрема персональні проти Путіна. Після введення санкцій у Росії оновилися історичні максимуми падіння курсу рубля щодо євро та долара. Санкційні заходи призвели до обвалення економіки країни-агресора. Санкції мають намір розширювати і надалі.