Голова ТСК Ради у справі вагнерівців: Приземлення літака була серед додаткових сценаріїв спеціального заходу

Безугла: Ризики сценарію з приземленням літака для нас очевидні
Фото: Мар'яна Безугла / Facebook
Приземлення літака з вагнерівцями була одним зі сценаріїв спеціального заходу Головного управління розвідки Міноборони і Служби безпеки України, проте він не був головним і створював низку ризиків.

Про це заявила голова тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з розслідування дій посадових осіб проти суверенітету України, нардепка від "Слуги народу" Мар'яна Безугла на брифінгу 10 вересня, передає кореспондент видання "ГОРДОН".

Безугла поінформувала, що захід планували і виконували протягом липня 2020 року. Вона зазначила, що під час планування розробляли різні сценарії.

Згідно з головним сценарієм, планували, що вагнерівці прилетять до Туреччини, де їх би затримали, оскільки вони проходять по базах даних у зв'язку з участю у війні у Сирії.

"Це був основний сценарій, але були додаткові... Серед додаткових сценаріїв була посадка літака. Його можна розділити на два сценарії: якщо комусь стає погано і друге – примусова посадка. Але цей сценарій не розглядався як основний. Це фактично був такий план дій, який не передбачався на етапі реалізації цього спеціального заходу як основний", – сказала нардепка.

Вона додала, що було відпрацьовано ризики такого сценарію.

"Ці ризики для нас очевидні. Це міжнародна ізоляція, потенційний конфлікт з нашим стратегічним партнером, на який ми не могли піти, порушення міжнародних правил пересування літаків та інші", – заявила Безугла.

Безугла на брифінгу також розповіла, що з 2014 року проводили роботу щодо документування інформації про осіб, причетних до російської агресії проти України, у 2018 році Головне управління розвідки Міноборони почало вивчати російські приватні військові компанії і збирати інформацію про їхніх членів, які могли брати участь у війні на Донбасі, а у липні 2020 року Служба безпеки України запропонувала ГУР, використовуючи задокументовану інформацію, "спробувати витягти" частину осіб, які брали участь у бойових діях на Донбасі, з території РФ на територію України. У такий спосіб розпочали спеціальний захід.

Вона підкреслила, що такий захід не міг санкціонувати п'ятий президент Петро Порошенко, оскільки його розпочали у липні 2020 року.

Також, за словами Безуглої, це був суто український спеціальний захід, у його плануванні не брали участі інші країни або іноземні спецслужби.

Контекст:

Рада створила ТСК 19 травняпроваливши перед цим створення комісії, яка займалася б лише одним питанням – справою вагнерівців. У підсумку комісія, створена парламентом, розслідує "можливі протиправні дії представників державної влади та інших осіб, які могли сприяти порушенню державного суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності України, загрожувати національній безпеці України". Однак першою справою, за яку взялася комісія, було саме розслідування ситуації з вагнерівцями.

Перше засідання ТСК провела 6 липня, на наступне запрошували п'ятого президента України Петра Порошенка. Він заявив, що може відвідати засідання ТСК, якщо воно буде присвячене операції проти найманців ПВК "Вагнер", але вважає ефективнішим, якщо одночасно туди прибуде президент України Володимир Зеленський. У комісії заявили, що Зеленського не можуть запросити на засідання ТСК, оскільки він є недоторканною особою. У підсумку ні Порошенко, ні Зеленський не відвідали засідання ТСК.

Влада Білорусі 29 липня 2020 року повідомила про затримання 33 іноземців, які перебувають у приватній військовій компанії. У Радбезі Білорусі заявляли, що стосовно затриманих порушили кримінальну справу за статтею про підготовку терактівпізніше повідомляли, що їх підозрюють у підготовці масових заворушень.

Офіс генерального прокурора України 12 серпня звернувся в Генеральну прокуратуру Республіки Білорусь із запитами про видання 28 вагнерівців (із них дев'ятеро – громадяни України), які активно брали участь у бойових діях на території Донецької та Луганської областей у складі терористичних організацій "ЛНР" і "ДНР".

14 серпня стало відомо, що влада Білорусі видала затриманих вагнерівців Росії. Зеленський назвав це недружнім кроком із боку Білорусі. На його думку, наслідки звільнення найманців "будуть трагічними".

Головний редактор "Цензор.НЕТ" Юрій Бутусов 18 серпня заявив, що поїздка бійців ПВК "Вагнер" у Білорусь була частиною спецоперації Головного управління розвідки Міноборони України та СБУ: планували посадити літак із найманцями в Україні, після чого затримати їх. За словами Бутусова, спецоперація провалилася через рішення керівника Офісу президента Андрія Єрмака і Зеленського про перенесення терміну вильоту бойовиків із Мінська з 25-го на 30 липня, а також через витік інформації з України.

Про те, що інформація про проведення спецоперації із затримання вагнерівців потрапила до російських і білоруських спецслужб після наради у Зеленського, на якій були присутні, окрім голів українських спецслужб, керівники Офісу президента, розповів екссекретар Ради нацбезпеки і оборони України Олександр Турчинов. Він, як і колишній генеральний прокурор України Юрій Луценко, зазначив, що спецоперацію вели з 2019 року.

Колишній глава Офісу президента України Андрій Богдан заявив, що операцію щодо затримання найманців ПВК "Вагнерзірвала людина "з найближчого оточення" Зеленського.

В СБУ назвали ці дані "фантастичним сценарієм". Начальник ГУР заявив, що бійців ПВК "Вагнер" у Мінськ перекидали російські спецслужби і це не було спецоперацією СБУ.

Зеленський заявив, що ніякого "зливу" спецоперації із затримання вагнерівців не було.

Єрмак назвав дезінформаційною кампанією версію про причетність СБУ до появи вагнерівців у Мінську.

5 вересня 2021 року журналіст Bellingcat Христо Грозєв сказав, що розслідувачі мають достатню кількість данихякі б підтверджували факт спецоперації, але не знайшли відповіді на запитання, з якої причини її скасували. "Доведено, що російські спецслужби сплять, що їх можна перемогти, що українські спецслужби достатньо компетентні", – підкреслив Грозєв

7 вересня американський телеканал CNN із посиланням на трьох колишніх високопоставлених чиновників української військової розвідки заявив, що Сполучені Штати знали і могли надавати підтримку українській спецоперації із затримання 33 членів ПВК "Вагнер".

Грозєв говорив, що, окрім розслідування CNN (його готували за допомогою Bellingcat), вийде ще два матеріали Bellingcat про операцію, зокрема документальний фільм, який можуть номінувати на "Оскар".

В Офісі президента України заявили, що інформацію у матеріалі CNN про операцію взято із джерел, які не мають цінності.