Голова ТСК Ради щодо справи вагнерівців: Це був суто український спеціальний захід

Політика

Спеціальний захід, метою якого було затримання членів приватної військової компанії "Вагнер", котрі могли мати стосунок до російської агресії проти України, планували без участі інших держав.

Про це заявила голова тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з розслідування дій посадовців проти суверенітету України, нардепка від "Слуги народу" Мар'яна Безугла на брифінгу 10 вересня, передає кореспондент видання "ГОРДОН".

"Ми наближаємося до питання, а чи була це спільна якась операція з нашими партнерами, спецслужбами інших країн? Ні. По-перше, це не була спецоперація, це був спеціальний захід. Це був суто український спеціальний захід. І по прибутті у Стамбул вони були б затримані в силу того, що такі особи проходять по різних базах даних і затримуються в кожній цивілізованій країні, а враховуючи їхню участь у сирійській операції (у війні в Сирії. – "ГОРДОН") – у Туреччині тим більше [їх було б затримано]", – заявила нардепка.

Вона розповіла, що з 2014 року вели роботи з документування інформації про осіб, причетних до російської агресії проти України, 2018 року Головне управління розвідки Міноборони почало вивчати російські приватні військові компанії і збирати інформацію про їхніх членів, які могли брати участь у війні на Донбасі, а в липні 2020 року Служба безпеки України запропонувала ГУР, використовуючи задокументовану інформацію, "спробувативитягти" частину осіб, які брали участь у бойових діях на Донбасі, із території РФ на територію України. У такий спосіб було розпочато спеціальний захід.

Контекст

Рада створила ТСК 19 травня, проваливши перед цим створення комісії, яка займалася б лише одним питанням – справою вагнерівців. У підсумку комісія, яку створив парламент, розслідує "можливі протиправні дії представників державної влади та інших осіб, які могли сприяти порушенню державного суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності України, становити загрозу національній безпеці України". Однак першою справою, за яку взялася комісія, було саме розслідування ситуації з вагнерівцями.
Перше засідання ТСК провела 6 липня, на наступне запрошували п'ятого президента України Петра Порошенка. Він заявив, що може відвідати засідання ТСК, якщо воно буде присвячене операції проти найманців ПВК "Вагнер", але вважає ефективнішим, якщо одночасно туди прибуде президент України Володимир Зеленський. У комісії заявили, що Зеленського не можуть запросити на засідання ТСК, оскільки він є недоторканною особою. У підсумку ні Порошенко, ні Зеленський не відвідали засідання ТСК.
Влада Білорусі 29 липня 2020 року повідомила про затримання 33 іноземців, які перебувають у приватній військовій компанії. У Радбезі Білорусі заявляли, що стосовно затриманих порушили кримінальну справу за статтею про підготовку терактів, пізніше повідомляли, що їх підозрюють у підготовці масових заворушень.
Офіс генерального прокурора України 12 серпня звернувся в Генеральну прокуратуру Республіки Білорусь із запитами про видавання 28 вагнерівців (із них дев'ятеро – громадяни України), які активно брали участь у бойових діях на території Донецької та Луганської областей у складі терористичних організацій "ЛНР" і "ДНР".
14 серпня стало відомо, що влада Білорусі видала затриманих вагнерівців Росії. Зеленський вважає це недружнім кроком із боку Білорусі. На його думку, наслідки звільнення найманців "будуть трагічними".
Головний редактор "Цензор.НЕТ" Юрій Бутусов 18 серпня заявив, що поїздка бійців ПВК "Вагнер" у Білорусь була частиною спецоперації Головного управління розвідки Міноборони України та СБУ: планували примусово посадити літак із найманцями в Україні, після чого затримати їх. За словами Бутусова, спецоперацію провалили через рішення керівника Офісу президента Андрія Єрмака й Зеленського про перенесення строку вильоту бойовиків із Мінська з 25-го на 30 липня, а також через витік інформації з України.
Про те, що інформація про проведення спецоперації із затримання вагнерівців потрапила до російських і білоруських спецслужб після наради в Зеленського, на якій були, крім очільників українських спецслужб, керівники Офісу президента, розповів екссекретар Ради нацбезпеки і оборони України Олександр Турчинов. Він, як і колишній генеральний прокурор України Юрій Луценко, зазначив, що спецоперацію вели з 2019 року.
Колишній глава Офісу президента України Андрій Богдан заявив, що операцію із затримання найманців ПВК "Вагнер" зірвала людина "з найближчого оточення" Зеленського.
У СБУ назвали ці дані "фантастичним сценарієм". Начальник ГУР заявив, що бійців ПВК "Вагнер" у Мінськ перекидали російські спецслужби і це не було спецоперацією СБУ.
Зеленський заявив, що жодного "зливу" спецоперації із затримання вагнерівців не було.
Єрмак назвав дезінформаційною кампанією версію про причетність СБУ до появи вагнерівців у Мінську.
5 вересня 2021 року журналіст Bellingcat Христо Грозєв сказав, що розслідувачі мають достатню кількість даних, які б підтверджували факт спецоперації, але не знайшли відповіді на запитання, із якої причини її було скасовано. "Доведено, що російські спецслужби сплять, що їх можна подолати, що українські спецслужби доволі компетентні", – підкреслив Грозєв.
7 вересня американський телеканал CNN із посиланням на трьох колишніх високопосадовців української військової розвідки заявив, що Сполучені Штати знали й могли надавати підтримку українській спецоперації із затримання 33 членів ПВК "Вагнер".
Грозєв говорив, що, крім розслідування CNN (його готували за допомогою Bellingcat), вийде ще два матеріали Bellingcat про операцію, зокрема документальний фільм, який може бути номіновано на "Оскар".
В Офісі президента України заявили, що інформацію в матеріалі CNN про операцію взяли з джерел, які не мають цінності.