Політика

Голова ТСК Ради щодо справи вагнерівців: Спецоперації з приземлення турецького літака з вагнерівцями в Україні не було. Але був спецзахід ГУР з ініціативи СБУ

10 вересня 2021, 17.41 Этот материал также можно прочитать на русском

Безугла розповіла про результати роботи ТСК Фото: Мар'яна Безугла / Facebook

Санкціонованої спецоперації з примусового приземлення турецького літака з вагнерівцями в Україні не було, але в липні 2020 року Головне управління розвідки Міноборони за пропозицією Служби безпеки України вирішило провести спеціальний захід, щоб "витягнути" членів приватних військових компаній, які брали участь у війні на Донбасі, з території РФ в Україну.

Про це заявила голова тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з розслідування дій посадовців проти суверенітету України, нардепка від "Слуги народу" Мар'яна Безугла на брифінгу 10 вересня, передає кореспондент видання "ГОРДОН".

Вона зазначила, що засідання ТСК ще триває, але частину інформації вона може оприлюднити.

"Безпосередньо санкціонованої спецоперації щодо примусової посадки турецького літака з вагнерівцями в Україні не було. Це перше. Але, по-перше, був спеціальний розвідувальний захід у рамках постійної роботи Головного управління розвідки – велася і ведеться робота з 2014 року з документування, зі збору інформації про осіб, які тою чи іншою мірою причетні до агресії з боку РФ, до дій в ОРДЛО тощо. У рамках цієї роботи 2018 року був відкритий новий етап – документування осіб і вивчення питання приватних військових компаній, які беруть участь у збройній агресії РФ на сході [України]", – сказала вона.

За її словами, для вивчення приватних військових компаній, їхньої структури та функціоналу ГУР 2018 року організувало опитування і збір інформації.

"У ході цього документування фактично було створено щось типу фейкового сайта і співробітники ГУР Міноборони вели співбесіди, щоб отримувати інформацію про те, як діють ПВК і хто в них бере участь. Було опитано сотні осіб, такий розвідувальний захід мав на меті збір інформації", – розповіла Безугла.

Політикиня заявила, що цей захід завершили 6 липня 2020 року.

"У липні до ГУР Міноборони звернулася СБУ і фактично виникла ідея використати базу даних, яка документувалася, для активних дій – щоб спробувати витягти частину осіб, які брали участь у конфліктах, у першу чергу Україну цікавить схід нашої країни – спробувати витягти їх із території РФ на територію України. Відповідно до ініціативи СБУ в липні було відкрито наступний спеціальний захід", – сказала вона.

Нардепка заявила, що терміну "спецоперація" в цьому випадку не використовують.

Контекст

Рада створила ТСК 19 травня, проваливши перед цим створення комісії, яка займалася б лише одним питанням – справою вагнерівців. У підсумку комісія, створена парламентом, розслідує "можливі протиправні дії представників державної влади та інших осіб, які могли сприяти порушенню державного суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності України, загрожувати національній безпеці України". Однак першою справою, за яку взялася комісія, було саме розслідування ситуації з вагнерівцями.
Перше засідання ТСК провела 6 липня, на наступне запрошували п'ятого президента України Петра Порошенка. Він заявив, що може відвідати засідання ТСК, якщо воно буде присвячене операції проти найманців ПВК "Вагнер", але вважає ефективнішим, якщо одночасно туди прибуде президент України Володимир Зеленський. У комісії заявили, що Зеленського не можуть запросити на засідання ТСК, оскільки він є недоторканною особою. У підсумку ні Порошенко, ні Зеленський не відвідали засідання ТСК.
Влада Білорусі 29 липня 2020 року повідомила про затримання 33 іноземців, які перебувають у приватній військовій компанії. У Радбезі Білорусі заявляли, що стосовно затриманих порушили кримінальну справу за статтею про підготовку терактів, пізніше повідомляли, що їх підозрюють у підготовці масових заворушень.
Офіс генерального прокурора України 12 серпня звернувся до Генеральної прокуратури Республіки Білорусь із запитами про видання 28 вагнерівців (із них дев'ятеро – громадяни України), які активно брали участь у бойових діях на території Донецької та Луганської областей у складі терористичних організацій "ЛНР" і "ДНР".
14 серпня стало відомо, що влада Білорусі видала затриманих вагнерівців Росії. Зеленський назвав це недружнім кроком із боку Білорусі. На його думку, наслідки звільнення найманців "будуть трагічними".
Головний редактор "Цензор.НЕТ" Юрій Бутусов 18 серпня заявив, що поїздка бійців ПВК "Вагнер" у Білорусь була частиною спецоперації Головного управління розвідки Міноборони України та СБУ: планували посадити літак із найманцями в Україні, після чого затримати їх. За словами Бутусова, спецоперація провалилася через рішення керівника Офісу президента Андрія Єрмака і Зеленського про перенесення терміну вильоту бойовиків із Мінська з 25-го на 30 липня, а також через витік інформації з України.
Про те, що інформація про проведення спецоперації із затримання вагнерівців потрапила до російських і білоруських спецслужб після наради у Зеленського, на якій були присутні, окрім голів українських спецслужб, керівники Офісу президента, розповів екссекретар Ради нацбезпеки і оборони України Олександр Турчинов. Він, як і колишній генеральний прокурор України Юрій Луценко, зазначив, що спецоперацію вели з 2019 року.
Колишній глава Офісу президента України Андрій Богдан заявив, що операцію щодо затримання найманців ПВК "Вагнер" зірвала людина "з найближчого оточення" Зеленського.
У СБУ назвали ці дані "фантастичним сценарієм". Начальник ГУР заявив, що бійців ПВК "Вагнер" у Мінську перекидали російські спецслужби і це не було спецоперацією СБУ.
Зеленський заявив, що жодного "зливу" спецоперації із затримання вагнерівців не було.
Єрмак назвав дезінформаційною кампанією версію про причетність СБУ до появи вагнерівців у Мінську.
5 вересня 2021 року журналіст Bellingcat Христо Грозєв сказав, що розслідувачі мають достатню кількість даних, які б підтверджували факт спецоперації, але не знайшли відповіді на запитання, з якої причини її скасували. "Доведено, що російські спецслужби сплять, що їх можна перемогти, що українські спецслужби достатньо компетентні", – підкреслив Грозєв.
7 вересня американський телеканал CNN із посиланням на трьох колишніх високопосадовців української військової розвідки заявив, що Сполучені Штати знали і могли надавати підтримку українській спецоперації із затримання 33 членів ПВК "Вагнер".
Грозєв говорив, що, окрім розслідування CNN (його готували за допомогою Bellingcat), вийде ще два матеріали Bellingcat про операцію, зокрема документальний фільм, який можуть номінувати на "Оскар".
В Офісі президента України заявили, що інформацію в матеріалі CNN про операцію взято із джерел, які не мають цінності.