Про це під час конференції Mezhyhirya Festival розповів 5 вересня журналіст Bellingcat Христо Грозєв, трансляцію заходу вели у Facebook.
"Є три продукти, над якими ми працюємо. Перший – це документальний фільм. Це двогодинний фільм голлівудського штибу, із класними голлівудськими режисерами, які мають купу нагород. Це довготерміновий проєкт. І ми не так можемо вплинути на тривалість підготовки. І він точно отримає якісь нагороди, я впевнений, що ми отримаємо номінацію на премію "Оскар" за найкращу документалістику. І це буде наступного року. Слід почекати", – повідомив він.
Грозєв сказав, що це буде масштабний фільм, але "не щось із новинного циклу".
"По суті, це буде – заднім числом – огляд того, як усе відбулося і які спричинило метанаслідки. Тобто ретроспективний погляд. Фільм буде цікавим, але не новинним", – пояснив розслідувач.
Ще один продукт, за його словами, – теж документальний фільм, але коротший.
"Ми хотіли зробити коротшу документалку для новин. Виявилося, що CNN уже працює над подібною штукою. Ми вирішили, що краще допоможемо їм. Вони планували випустити її десь довкола візиту Володимира Зеленського до Вашингтона, а ми хотіли одночасно з ними опублікувати нашу текстову версію розслідування. Проте через події в Афганістані на CNN сказали так: "Нам зараз цікавий тільки Афганістан". І та команда CNN, яка працювала над відеоверсією, не отримала ефірний час. Але вони кажуть, що все одно опублікують його десь протягом цього місяця. Тоді ж і ми випустимо наш текст. Але текстова версія не зможе дати відповідь на запитання: це був злочинний умисел у скасуванні операції, або ж це було якесь тупе політичне рішення чи дуже розумне політичне рішення, яке ми не розуміємо. Ми там говоримо, що відбулося. І насправді це була дуже смілива, відчайдушна операція", – додав Грозєв.
Контекст
29 липня 2020 року влада Білорусі повідомила про затримання 33 іноземців, які належать до приватної військової компанії. У Радбезі Білорусі заявляли, що стосовно затриманих порушили кримінальну справу за статтею про підготовку терактів, пізніше повідомляли, що їх підозрюють у підготовці масових заворушень.
Офіс генерального прокурора України 12 серпня звернувся у Генеральну прокуратуру Республіки Білорусь із запитами про видання 28 вагнерівців (із них дев'ять – громадяни України), які активно брали участь у бойових діях на території Донецької та Луганської областей у складі терористичних організацій "ЛНР" і "ДНР".
14 серпня стало відомо, що влада Білорусі видала затриманих вагнерівців Росії. Президент України Володимир Зеленський вважає це недружнім кроком із боку Білорусі. На його думку, наслідки звільнення найманців "будуть трагічними".
Головний редактор "Цензор.НЕТ" Юрій Бутусов 18 серпня заявив, що поїздка бійців ПВК "Вагнер" у Білорусь була частиною спецоперації Головного управління розвідки Міноборони України та СБУ: планували посадити літак із найманцями в Україні, після чого затримати їх. За словами Бутусова, спецоперація провалилася через рішення керівника Офісу президента Андрія Єрмака і Зеленського про перенесення строку вильоту бойовиків із Мінська з 25-го на 30 липня, а також через витік інформації з України.
Про те, що інформація про проведення спецоперації щодо затримання вагнерівців потрапила до російських і білоруських спецслужб після наради у Зеленського, на якій були, крім глав українських спецслужб, керівники Офісу президента, розповів екссекретар Ради нацбезпеки і оборони України Олександр Турчинов. Він, як і колишній генеральний прокурор України Юрій Луценко, зазначив, що спецоперацію вели з 2019 року.
Колишній глава Офісу президента України Андрій Богдан заявив, що операцію із затримання найманців ПВК "Вагнер" зірвала людина "із найближчого оточення" Зеленського.
У СБУ назвали ці дані "фантастичним сценарієм". Начальник ГУР заявив, що бійців ПВК "Вагнер" у Мінськ перекидали російські спецслужби і це не було спецоперацією СБУ.
Зеленський заявив, що жодного "зливу" спецоперації із затримання вагнерівців не було.
Єрмак назвав дезінформаційною кампанією версію про причетність СБУ до появи вагнерівців у Мінську.
27 лютого 2021 року Бутусов повідомив, що виселили з будинку і позбавили охорони ексначальника ГУР Василя Бурбу, який, за даними журналіста, дав свідчення про провал операції із захоплення вагнерівців. У поліції інформацію спростували.
Вихід розслідування Bellingcat про вагнерівців переносили кілька разів. 6 березня видання ZN.UA повідомило, що Офіс президента України намагався домовитися з MI6 про невихід розслідування. За даними журналістів, на зустрічі в Києві із представниками британської розвідки були начальник ГУР Кирило Буданов і заступник глави Офісу президента Роман Машовець.
Шеф-редактор російського видання The Insider Роман Доброхотов, який допомагав проєкту Bellingcat проводити розслідування у справі найманців ПВК "Вагнер", заявив на початку серпня, що вихід розслідування затягують, тому що журналісти хочуть, щоб у матеріалі була позиція президента України і його офісу.
+10 Київ
