Гриневич: Угорщина хоче змусити Україну зупинити дію закону "Про освіту". Такого немає в рекомендаціях Венеціанської комісії
Після рішення Венеціанської комісії Україна одразу створила дорожню карту імплементації її рекомендацій до закону "Про освіту" і рухається лише відповідно до цих рекомендацій, зазначила міністр освіти Лілія Гриневич.
Угорщина вимагає від України зупинити дію закону "Про освіту", але цього немає в рекомендаціях Венеціанської комісії. Про це під час засідання Кабміну 14 лютого заявила міністр освіти і науки України Лілія Гриневич, передає кореспондент видання "ГОРДОН".
"Хотіла би звернути увагу, що на міжнародній арені всі відчули напругу та абсолютно маніпулятивні заяви міністра закордонних справ Угорщини. Україна після рішення Венеціанської комісії одразу створила дорожню карту імплементації її рекомендацій. І ми рухаємося лише відповідно до цих рекомендацій. У чому полягають маніпуляції та шантаж із боку Угорщини, яка блокує засідання комісії Україна – НАТО? Вони полягають у тому, що нас змушують зупинити дію закону. Такого немає в рекомендаціях Венеціанської комісії", – сказала Гриневич.
Вона додала, що Україна веде консультації з угорською громадою.
"Було кілька зустрічей у Береговому, Ужгороді та Києві. Сьогодні ці консультації мали продовжитися, але лідери угорської громади нам повідомили, що вони не приїдуть на ці консультації через звернення депутатів Опозиційного блоку до Конституційного Суду. Тобто ми бачимо затягування процесу, неправдиву маніпулятивну інформацію. А Україна насправді працює над імплементацією рекомендацій Венеціанської комісії", – сказала міністр.
Гриневич зазначила, що одна з рекомендацій комісії – продовження перехідного періоду до 2023 року.
"Це важливо для нас, тому що діти, які йдуть у початкову школу, повинні отримувати покращене викладання української мови, щоб потім бути готовими до введення предметів українською мовою", – заявила вона.
Після ухваленого 5 вересня у другому читанні та в цілому закону "Про освіту", який розширив використання української мови в навчанні, Угорщина висловила занепокоєння майбутнім угорської меншини в Україні.
26 вересня у міністерстві закордонних справ Угорщини попередили, що блокуватимуть будь-яке подальше зближення України та ЄС через закон "Про освіту".
27 жовтня міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто заявив, що Будапешт виступив проти засідання комісії 6 грудня 2017 року у Брюсселі. Представник НАТО повідомив УНІАН, що засідання не планували на грудень.
За словами українського віце-прем'єра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванни Климпуш-Цинцадзе, у НАТО занепокоєні поведінкою Угорщини через український закон "Про освіту".
8 грудня Венеціанська комісія сформулювала висновки щодо закону про освіту.
Києву запропонували внести зміни до 7-ї статті – щодо недискримінації навчання недержавними мовами, що не є офіційними у Європейському союзі. Зокрема, ішлося про викладання в середній школі російською мовою.
Комісія не наполягає на зміненні статті закону, але рекомендує Україні вжити заходів щодо недопущення дискримінації мов національних меншин.
У ЄС заявили, що Київ повинен врахувати рекомендації Венеціанської комісії.
7 лютого заступник голови Міністерства закордонних справ України Василь Боднар після зустрічі в Ужгороді із заступником міністра зовнішньої економіки і закордонних справ Угорщини Левенте Модьором повідомив, що Київ і Будапешт узгодили головні позиції щодо врегулювання мовного питання. У міністерстві закордонних справ Угорщини це спростували.
Посол України в НАТО Вадим Пристайко заявив, що Угорщина заблокувала засідання комісії Україна – НАТО з питань оборони, яке мало відбутися 14–15 лютого.
12 лютого Сіярто заявив, що Угорщина розблокує засідання комісії Україна – НАТО з питань оборони після виконання Україною умов, пов'язаних із українським законом "Про освіту".