Ініціатором постанови, через яку оборонні компанії дістали кримінальні провадження, був "Укроборонпром" і його тодішній очільник Гусєв – ЗМІ

Постанову уряду, яка надала право державним і приватним компаніям імпортувати боєприпаси й озброєння для потреб сил оборони України, сформулювали в березні 2022 року так, що компанії – виробники зброї й амуніції не мали права отримувати прибуток на контрактах із державою.

Державна аудиторська служба після перевірки підприємств, зокрема конструкторських бюро "Луч" і "Південне", державного "Південмашу" та приватної "Української бронетехніки", заявила про порушення.

"У відносно спокійні часи процес купівлі товарів і послуг для потреб оборони регламентувався постановою №309 від 17 березня 2021 року "Про затвердження Порядку формування та коригування очікуваної вартості товарів, робіт і послуг оборонного призначення, закупівля яких здійснюється за неконкурентною процедурою". Після прийняття №335 вона автоматично припинила свою дію. Власне, при цьому й утворився нормативний пробіл, який намагаються "виправити" досі", – пояснив автор статті. 

Постанова №309 передбачала, що в ціну товарів, робіт і послуг оборонного призначення входить прибуток, у постанові №335 визначення прибутку не внесли. Підприємства й далі отримували прибутки і, як вони стверджують, інвестували їх у подальше виробництво зброї. Цей пробіл сплив під час фінансового аудиту Міноборони за 2022 рік, який замовив тодішній глава відомства Олексій Резніков.

"Держаудитслужба, яка проводила перевірку, зафіксувала, що постачальники Міноборони продовжували отримувати прибуток, який уже не був передбачений прийнятою на початку повномасштабного вторгнення постановою. Відповідно, якщо рахувати весь цей прибуток як незаконний, він автоматично переходить до категорії державних збитків, які в якийсь спосіб треба державі повернути. Сума збитків оцінюється у приблизно 2,5 млрд грн. Постачальники армії, звісно, робити цього не хочуть, звинувачують Держаудитслужбу буквально в роботі на ворога: проводять гучні пресконференції, звертаються до уряду, аби він втрутився в ситуацію", – зазначає "Главком".

Кабмін у липні 2023 року скасував постанову №335 і ухвалив нову – №736, у якій прибуток уже фігурує у складі ціни за товари оборонного призначення.

"Але й діяти вона почала лише з липня цього року, а рік і чотири місяці до того діяла попередня постанова, згідно з якою постачальники, за вердиктом аудиторів, фактично порушували закон. Причому Державне бюро розслідувань уже веде кримінальні провадження щодо низки таких підприємств", – ідеться у статті.

Голова парламентського комітету з нацбезпеки і оборони Олександр Завітневич вважає, що уряд у березні торік не мав на меті лишати виробників без прибутку, а термін "прибуток" зник із тексту постанови №335 помилково.

Автор матеріалу вважає, що помилки бути не могло.

"У розпорядження "Главкома" потрапили документи, які дозволяють встановити всю хронологію рішень, ухвалених урядом у ті дні. І саме ці документи пояснюють, як виникла проблема, яка сьогодні не сходить із новинних стрічок. Перший факт. Ініціатором і фактичним співавтором скандальної постанови був державний концерн "Укроборонпром" і його тодішній очільник Юрій Гусєв. У своєму зверненні до прем’єр-міністра Дениса Шмигаля Гусєв просить якнайшвидше розглянути підготовлений "Укроборонпромом" проєкт постанови "Деякі питання оплати за продукцію, товари й послуги для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони в умовах воєнного стану", який у подальшому і став основою для тієї самої постанови №335", – написав він і опублікував сам проєкт постанови, у якому немає згадки про прибутки.

Журналіст зазначив, що документ вивчило Міністерство економіки і "його також нічого в цьому документі не збентежило". Далі Резніков підписав проєкт і передав його на розгляд Кабміну.

"Випадкову помилку чи недогляд, які могли статися одразу в кількох структурах через дійсно екстрені обставини, виключати не можна. Але вірогідність такого збігу з таким "фільтром", погодьтеся, є невисокою. При тому, що ініціатором такої "невигідної" для постачальників армії постанови був найбільший виробник військової техніки в Україні", – підкреслив Вуєць.

Він додав, що тепер головне питання – як і чиїм коштом буде вирішено шкідливий для обороноздатності України конфлікт. Верховна Рада ухвалила щодо цього постанову №10071, яка, на думку автора статті, не вирішила проблеми.

"Постанова зобовʼязує Кабмін гарантувати виконавцям державних контрактів з оборонних закупівель компенсацію всіх економічно обґрунтованих витрат, а також суми прибутку. Але, по суті, Рада перекинула гарячу картоплину в руки Кабміну, за яким і лишила останнє слово", – пояснив журналіст.

За його спостереженнями, найбільше рішенню парламенту раділа саме Держаудитслужба, яка трактувала його як визнання депутатами правоти саме ревізорів і "кривизни" юридичного поля, у якому працювала оборонна промисловість півтора року.

"Парламентарі зробили вигляд, що зробили все від себе залежне, а от Кабмін уже місяць "проробляє" це питання. Кінцевий термін, до якого всі міністерства мають надати свої пропозиції, спливає 4 листопада. Ніхто не поспішає, аби знову не спливли несподівані "помилки"?" – резюмував автор.