Кабмін призначив Думу головою АРМА. Проти її кандидатури були антикорупціонери

За даними "Української правди", на голосуванні наполягав прем'єр-міністр Денис Шмигаль, незважаючи на скандал, пов'язаний з обранням Думи.

28 червня відбулося голосування за нового керівника АРМА, в якому перемогла Дума (за неї віддали шість голосів із восьми членів комісії).

Проти її обрання була низка громадських організацій, зокрема Центр протидії корупції і Transparency International Ukraine. Після цього один із членів комісії відкликав свій голос за Думу і заявив, що комісія порушила процедуру голосування. Після відкликання одного з голосів за Думу у неї та її конкурента Сергія Рокуня по п'ять голосів (кожен із членів комісії міг проголосувати за кількох кандидатів).

Згідно із чинним законодавством про АРМА, рішення комісії вважають ухваленим, якщо його підтримало не менше ніж шість членів, присутніх на засіданні, зазначає "Інтерфакс-Україна".

Серед претензій до переможниці конкурсу вказували відсутність професійного досвіду, політичну заангажованість, імовірні ділові контакти з особами, яких підозрюють у державній зраді та співпраці з Росією.

Крім того, Дума у 2019 році брала участь у пресконференції із Семом Кісліним, фінансовим донором Рудольфа Джуліані, тобто "брала безпосередню участь у спробах дискредитації своєї країни та нинішнього президента США" Джо Байдена, наголошувала Transparency International Ukraine.

На результати конкурсу в АРМА звернули увагу також посли G7, їхнє повідомлення 30 червня опубліковали у Twitter.

"G7 уважно стежила за процесом призначення голови AРMA та зауважила занепокоєність громадянського суспільства щодо вжитих процедур. Важливо дотримуватися належних процедур, щоб зміцнити довіру до AРMA", – ідеться в повідомленні послів.

Сама Дума відкидає всі звинувачення на свою адресу.

Контекст:

АРМА створили 24 лютого 2016 року. Відтоді агентство неодноразово потрапляло у скандали.

13 липня 2022 року Національне антикорупційне бюро України повідомило про підозру в корупції під час торгівлі заарештованим майном ексголову АРМА та ще чотирьох особ: начальника управління менеджменту активів центрального апарату АРМА, спеціаліста відділу з розвитку підприємства держпідприємства СЕТАМ, оцінювача, засновника й директора компанії.

Слідство встановило, що посадовці АРМА у змові з представниками СЕТАМ, приватними компаніями та іншими особами організували схему продажу за заниженою вартістю майна, заарештованого в межах кримінальних справ і переданого в управління АРМА.

Правоохоронці дістали докази щонайменше чотирьох епізодів цієї схеми. Унаслідок продажу заарештованого майна за заниженою вартістю лише в цих епізодах завдано збитків більше ніж на 426 млн грн.

Із серпня 2021 року обов'язки голови АРМА виконує Дмитро Жоравович.