В.о. глави АРМА не прийшов на засідання ТСК про активи РФ. Комісія ухвалила рішення про примусове приведення
"Завершили засідання ТСК по питанню управління російськими активами. [...] В.о. голови АРМА Дмитро Жоравович не з'явився на засідання, тому що типу пішов на урядову нараду, яка закінчилася за п'ять хвилин до початку ТСК", – написав він.
Железняк зазначив, що тимчасова слідча комісія ухвалила одноголосне рішення щодо застосування примусового приведення Жоравовича на засідання ТСК.
Ситуацію прокоментував також інший член ТСК, нардеп від "Слуги народу", голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, його процитував Sud.ua.
"Ми прийняли рішення й надалі вживати подібних заходів до тих, хто уникає публічного розгляду обґрунтованих претензій суспільства до власної роботи", – заявив Гетманцев.
Контекст:
14 березня Гетманцев анонсував законопроєкт про ліквідацію АРМА. За його словами, документ готують два комітети Верховної Ради – з питань економічного розвитку і з питань антикорупційної політики. "Думаю, це питання тижнів – його подання [до парламенту]. Потім уже ухвалення. У нас є консенсус – це рішення президента, після обговорення підтримане всіма нами", – казав нардеп понад місяць тому.
АРМА створили 24 лютого 2016 року. Відтоді агентство неодноразово потрапляло у скандали.
13 липня 2022 року Національне антикорупційне бюро України повідомило про підозру в корупції під час торгівлі заарештованим майном ексголову АРМА і ще чотирьох осіб: начальника управління менеджменту активів центрального апарату АРМА, спеціаліста відділу розвитку підприємства держпідприємства СЕТАМ, оцінювача, засновника й директора приватної компанії.
Слідство встановило, що посадові особи АРМА у змові із представниками СЕТАМ, приватними компаніями й іншими особами організували схему продажу за заниженою вартістю майна, заарештованого в межах кримінальних справ і переданого в управління АРМА.
Схема діяла так: заарештоване майно передавали АРМА під приводом виконання ухвал слідчого судді. Посадовці АРМА, зі свого боку, готували обґрунтування, що такими активами складно управляти, зберігати або вони швидко псуються і можуть втратити свою вартість.
Надалі майно оцінювала компанія – учасник схеми за суттєво заниженою вартістю. Потім майно виставляли на електронні торги СЕТАМ, а представники держпідприємства організовували їх так, щоб забезпечити перемогу наперед визначеної приватної компанії.
Правоохоронцям надали докази щонайменше чотирьох епізодів цієї схеми. Унаслідок продажу заарештованого майна за заниженою вартістю тільки в цих епізодах завдано збитків більш ніж на 426 млн грн.