Хабар у розмірі $500 тис. Завершено слідство у справі Гриневича-старшого про спробу підкупу керівництва ДБР

Правоохоронці не називають прізвища фігуранта, але, зважаючи на обставини справи, це Ігор Гринкевич. Правоохоронці вважають, що він за хабар домагався повернення вилученого майна, а також закриття кримінального провадження щодо підконтрольних йому компаній – великих постачальників Міністерства оборони України.

"Встановлено, що львівський бізнесмен, дізнавшись про порушення у 2023 році слідчими Бюро кримінального провадження за фактом оборудок із закупівлями одягу й білизни для Збройних сил України, вирішив піти на крайні міри та завчасно "відкупитися", аби уникнути кримінальної відповідальності. Після пропозиції хабаря посадовець ДБР одразу повідомив про це своєму керівництву. Бізнесмен призначив йому зустріч у ресторані, де передав сумку з готівкою. Після чого був одразу затриманий працівниками ДБР", – ідеться в повідомленні.

У ДБР зазначили, що після ознайомлення зі справою сторони захисту її передадуть до суду.

Контекст:

29 грудня 2023 року на сайті Державного бюро розслідувань з'явилася інформація про затримання львівського бізнесмена, одного з найбільших постачальників Міністерства оборони України, який пропонував $500 тис. за сприяння в поверненні майна, вилученого в підконтрольних йому компаній під час розслідування кримінального провадження.

За даними слідства, компанії львівського бізнесмена виграли 23 тендери на постачання Міноборони одягу на понад 1,5 млрд грн. До виконання оборонних замовлень залучили підконтрольні бізнесмену підприємства, які раніше займалися будівництвом і не мали належних виробничих, складських та інших потужностей для виготовлення й зберігання речового майна для потреб Міністерства оборони, що призвело до збитків бюджету на 1,2 млрд грн і зриву постачань.

Правоохоронці виявили повне невиконання шести контрактів. Щонайменше за семи договорами підприємства доправили товар на склади військових частин лише в невеликій кількості, але отримали державні кошти за повне виконання зобов'язань.

"Українська правда" повідомила, що йдеться про бізнесмена Ігоря Гринкевича. 30 грудня його відправили під варту із заставою в розмірі 430 млн грн.

9 січня МО України оголосило про розірвання контрактів із компаніями Гринкевича. 11 січня ДБР повідомило про арешт майна сім'ї й підконтрольних компаній Гринкевича.

17 січня п'ятьох фігурантів справи (серед яких і син Гринкевича Роман) повідомили про підозру в створенні й участі у злочинній організації та заволодінні чужим майном через зловживання довірою. Чотирьох підозрюваних заарештували 19 січня, Гринкевича-молодшого відправили під варту 22 січня.

12 лютого пресслужба Державного бюро розслідувань повідомила, що суд наклав арешт на нерухоме майно й автомобілі Гринкевича, його дружини, сина й тещі та ще двох його ймовірних співучасників.

Про те, що у справі Гринкевичів немає постраждалої сторони, 28 лютого написав "Апостроф" із посиланням на відповідь Державного бюро розслідувань. Справу розслідують за ч. 1, ч. 2 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28 та ч. 5 ст. 190 Кримінального кодексу України – "шахрайство" і створення "злочинної групи", ішлося в ньому. Така оновлена кваліфікація у провадженні з'явилася лише 16 січня, писав "Главком". Провадження розпочали ще 12 жовтня 2023 року, про це свідчить рішення Печерського райсуду від 30 грудня.