Кириченко: Влада скористалася ситуацією і намагається неконституційно перезавантажити КСУ
Звичайним законом позбавити повноважень суддів Конституційного Суду України – це підрив конституційного контролю у країні, заявила в коментарі виданню "ГОРДОН" експертка Центру політико-правових реформ Юлія Кириченко.
Верховна Рада та з'їзд суддів мають заповнити свої вакансії в Конституційному Суді України – це законний спосіб перезавантажити інституцію. Про це в коментарі виданню "ГОРДОН" сказала керівниця проєктів із конституційного права Центру політико-правових реформ Юлія Кириченко.
"Рішення КСУ [про скасування частини положень антикорупційних законів] вийшло за межі предмета розгляду і має ознаки неправового рішення. Але ситуація, у якій політична влада стала пушити перезавантаження КСУ, – від лукавого. По-перше, тому що влада нічого не зробила протягом останнього року, щоб задати нову якість КСУ. Було дві вакансії від парламенту, на які необхідно було призначити суддів. За фактом депутати виявили неконституційну бездіяльність і за рік нічого не зробили. По-друге, рішення КСУ не створює кризи у принципі", – зазначила співрозмовниця.
За її словами, оптимальний вихід запропонувало Міністерство юстиції.
"Міністерство юстиції підготувало проєкт змін, який залишав е-декларування для всіх, окрім суддів. А суддів виводив в окрему категорію, щоб для них прописати процедуру антикорупційного контролю. І він міг стати ефективнішим, ніж зараз. Тобто були запропоновані рішення, але чомусь політична влада не підтримала їх. А намагається на хайпі цього дійсно неправового рішення КСУ усунути єдину інституцію, здатну стримувати неконституційні дії президента, парламенту, уряду. Влада скористалася ситуацією, коли є рішення, що викликало серйозний резонанс у суспільстві, і намагається неконституційно перезавантажити суд. І оскільки протягом останнього часу влада нічого не зробила, щоб суд став добропорядним і професійним, то, очевидно, вона прагне переформатувати суд під себе", – підкреслила Кириченко.
Вона вважає, що парламент має змінити процедуру добору майбутніх суддів КСУ.
"Загалом було б добре мати професійних суддів у КСУ, але це неможливо зробити неконституційно. Парламенту потрібно змінити закон про КСУ, прописати процедуру добору майбутніх суддів і як мінімум призначити тих двох суддів, яких він не призначає вже цілий рік. Також закрити свою вакансію має з'їзд суддів. Тоді за наявності адекватних процедур у нас буде надія, що троє нових суддів будуть порядними. Це єдиний спосіб перезавантажити КСУ. Звичайним законом позбавляти повноважень усіх суддів КСУ – це підрив конституційного контролю", – заявила експертка.
На її думку, немає жодних перешкод для проведення розслідування щодо суддів, яких підозрюють у порушенні антикорупційного законодавства.
"Що стосується ситуації з [головою КСУ Олександром] Тупицьким: не міг юрист, який обіймає таку посаду, і свідомий громадянин купувати землю на окупованій території. Що з цим робити? Якщо держава вважає, що це злочин, який передбачає кримінальне або адміністративне покарання, є процедура. Починайте розслідування, кваліфікацію цих дій і відповідним чином просувайтеся процедурою. Просто про це говорити й нічого не робити – це не правовий варіант вирішення. Недоторканність суддів не означає, що їх не можна карати і проти них не можна вести слідство Суддю не можна обмежувати фізично (затримувати, наприклад), не можна ставити прослуховування, а все інше – починати розслідування, вручати підозри – можна", – резюмувала Кириченко.
27 жовтня 2020 року Конституційний Суд скасував частину положень антикорупційних законів і вказав, що встановлення кримінальної відповідальності за декларування свідомо недостовірних даних, а також умисне неподання декларацій є надмірним покаранням за вчинення таких правопорушень.
У "Великій сімці" та Євросоюзі висловили стурбованість цим рішенням.
Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) у зв'язку з рішенням КСУ 28 жовтня закрило доступ до реєстру електронних декларацій і припинило їх перевірку, зберігання та оприлюднення. Голова агентства Олександр Новіков назвав рішення КСУ "нищівною поразкою антикорупційної реформи".
Голова КСУ Олександр Тупицький сказав, що НАЗК спеціально "розігнало ситуацію", суддя КСУ Ігор Сліденко заявив, що рішення суду не передбачало необхідності закривати реєстр.
29 жовтня після засідання РНБО, виконуючи розпорядження Кабміну, НАЗК відкрило доступ до реєстру електронних декларацій.
Того самого дня президент України Володимир Зеленський зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт, яким пропонують визнати неправомірним рішення КСУ, позбавити повноважень весь склад суду і призначити новий, а також забезпечити безперервність дії антикорупційного законодавства. Тупицький заявив, що цей проєкт закону має ознаки конституційного перевороту і суперечить двом статтям Конституції України.
Представники Ради Європи 31 жовтня розкритикували законопроєкт Зеленського. У відповідь НАЗК заявило, що Конституційний Суд принаймні двічі порушив Конституцію України.
2 листопада на зустрічі з парламентською фракцією "Слуга народу" президент закликав підтримати звільнення суддів КСУ.
3 листопада представник ЄС з питань зовнішньої політики та політики безпеки Петер Стано заявив, що Україна має невідкладно відновити антикорупційну інфраструктуру, попередивши, що це є умовою подальшого надання фінансової допомоги та безвізу з країнами ЄС.