+17 Київ
У Європейському союзі заявили, що Україна має невідкладно відновити антикорупційну інфраструктуру, попередивши, що це є умовою подальшого надання фінансової допомоги та безвізу із країнами ЄС. Про це 3 листопада йдеться в заяві представника ЄС із питань зовнішньої політики і політики безпеки Петера Стано.
"Рішення Конституційного Суду України від 27 жовтня 2020 року за елементами антикорупційного законодавства має далекосяжні наслідки для всієї антикорупційної інфраструктури в Україні, створеної після Революції гідності 2014 року", – ідеться в повідомленні.
Стано зазначив, що рішення ставить під сумнів низку міжнародних зобов'язань, які Україна взяла на себе щодо своїх міжнародних партнерів, зокрема ЄС.
"Боротьба з корупцією є одним із головних орієнтирів і зобов'язань, які Україна взяла на себе в межах Угоди про асоціацію, нещодавно узгодженої програми макрофінансової допомоги між ЄС та Україною і процесу лібералізації візового режиму", – зазначив Стано.
Він сказав, що в ЄС розуміють складність ситуації та цінують невідкладність, із якою президент і уряд хочуть її розв'язати.
"Ми закликаємо українську владу в найкоротші строки відновити законодавство про електронне декларування активів та відповідні завдання Національного агентства із запобігання корупції, а також стабілізувати правовий статус Національного антикорупційного бюро України до крайнього терміну – 16 грудня, встановленого Конституційним Судом. Надійна судова реформа, як і раніше, необхідна заради добробуту всіх українців. Ми закликаємо президента, уряд і Верховну Раду працювати разом над пошуком всеосяжного і стійкого рішення. ЄС готовий підтримати наших українських партнерів у цих зусиллях", – ідеться в заяві.
У релізі не повідомляють, як необхідно відновити антикорупційні інститути, проте інформують, що необхідно зробити це швидко.
Раніше глава представництва ЄС в Україні Матті Маасікас закликав Верховну Раду знайти "розумне рішення" щодо КСУ.
27 жовтня 2020 року Конституційний Суд скасував частину положень антикорупційних законів і вказав, що встановлення кримінальної відповідальності за декларування свідомо недостовірних даних, а також умисне неподання декларацій є надмірним покаранням за вчинення таких правопорушень.
У "Великій сімці" та Євросоюзі висловили стурбованість цим рішенням. Посол України при ЄС Микола Точицький у листі до віцепрем'єр-міністерки України з питань європейської і євроатлантичної інтеграції Ольги Стефанішиної повідомив, що рішення КСУ може стати причиною припинення безвізового режиму з Євросоюзом.
Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) у зв'язку з рішенням КСУ 28 жовтня закрило доступ до реєстру електронних декларацій і припинило їх перевірку, зберігання та оприлюднення. Голова агентства Олександр Новіков назвав рішення КСУ "нищівною поразкою антикорупційної реформи".
Голова КСУ Олександр Тупицький сказав, що НАЗК спеціально "розігнало ситуацію", суддя КСУ Ігор Сліденко заявив, що рішення суду не передбачало необхідності закривати реєстр.
29 жовтня після засідання РНБО, виконуючи розпорядження Кабміну, НАЗК відкрило доступ до реєстру електронних декларацій.
Того самого дня президент України Володимир Зеленський зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт, яким запропоновано визнати неправомірним рішення КСУ, позбавити повноважень увесь склад суду і призначити новий, а також забезпечити безперервність дії антикорупційного законодавства. Тупицький заявив, що цей проєкт закону має ознаки конституційного перевороту і суперечить двом статтям Конституції України.
Представники Ради Європи 31 жовтня розкритикували законопроєкт Зеленського. У відповідь НАЗК заявило, що Конституційний Суд принаймні двічі порушив Конституцію України.
2 листопада на зустрічі з парламентською фракцією "Слуга народу" президент закликав підтримати звільнення суддів КСУ.
