Клімкін заявив, що Україна "забула" про загрозу "Північного потоку – 2"
Україні варто активніше боротися проти російського газопроводу "Північний потік – 2", доля якого зараз є головною темою у Європі, вважає ексглава МЗС України Павло Клімкін.
Україні необхідно активніше виступати проти будівництва газопроводу "Північний потік – 2". Таку думку 22 вересня у Facebook висловив колишній міністр закордонних справ України Павло Клімкін.
"Неймовірно, яка в нас коротка пам'ять та як ми здатні залишатися поза світовим порядком денним. Ми багато років боролися проти "Північного потоку – 2", а як отримали транзитний контракт – одразу про все забули, начебто загрози вже немає", – написав він.
Дипломат зазначив, що після отруєння російського опозиціонера Олексія Навального "подальша доля газопроводу – одне із ключових питань у Німеччині та ЄС".
"Зараз є шанс заморозити його назавжди. Тут якраз чекати на те, якою буде наступна американська адміністрація, не варто – може бути запізно. Саме зараз треба постійно наголошувати, що цей проєкт спрямований проти інтересів Євросоюзу та Німеччини, він не є "європейським проєктом", а "Газпром", який ним володіє, не є незалежною компанією. І головне – як тільки в РФ з'явиться технічна можливість обійти Україну, вона це зробить із порушенням усіх можливих угод, як це вона вже зробила стосовно нас багато разів", – пояснив Клімкін.
Він вважає, що якщо дозволити залежність Німеччини та ЄС від російського газу, РФ створить "дуже складні додаткові проблеми" на шляху України до Євросоюзу та НАТО.
"Тому потрібно не спати, а працювати саме зараз разом із нашими друзями", – підкреслив ексглава МЗС України.
"Північний потік – 2" – газопровід, який має зв'язати Росію з Німеччиною дном Балтійського моря. Протяжність маршруту – більше ніж 1200 км, потужність нового трубопроводу становитиме 55 млрд м&³3; газу на рік. Вартість проєкту – €9,5 млрд, його порівну фінансують російський "Газпром" і п'ять європейських компаній: англо-нідерландська Shell, німецькі Wintershall і Uniper, французька Engie та австрійська OMV.
Станом на грудень 2019 року було добудовано 93,5% газопроводу, повідомляв офіційний представник оператора проєкту – компанії Nord Stream 2 AG – Єнс Мюллер.
Уряди США, України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви та Естонії вважають "Північний потік – 2" загрозою для енергетичної безпеки Європи.
Будівництво газопроводу було заморожено, оскільки в грудні 2019 року США ввели санкції проти європейських підрядників, які беруть участь у проєкті. Одразу після цього швейцарська компанія Allseas зупинила роботи з будівництва "Північного потоку – 2" і вивела з Балтійського моря свої судна-трубоукладники. "Газпром" заявив про залучення до завершення проєкту російських трубоукладників.
21 липня 2020 Палата представників, нижня палата Конгресу США, ухвалила бюджет міністерства оборони на 2021 фінансовий рік, який передбачає нові санкції проти "Північного потоку – 2". 23 липня проєкт оборонного бюджету схвалив Сенат. Перед переданням на підпис президенту США версії документів, ухвалені Палатою представників і Сенатом, має бути узгоджено.
Канцлерка Німеччини Ангела Меркель 1 вересня стверджувала, що "Північний потік – 2" добудують, незважаючи на погрози США. 8 вересня вона сказала, що буде погоджувати будь-які дії проти Росії у зв'язку з отруєнням Навального з європейськими партнерами, але ще не вирішила, чи стосуватимуться вони будівництва газопроводу.
11 вересня глава міністерства закордонних справ Німеччини Гайко Маас заявив, що будівництво газопроводу "Північний потік – 2" можуть заморозити як реакцію на отруєння Навального.