У найбільшому програші від війни в Ірані опинилися США й Європа – ЗМІ

Іран, який зазнав важких військових втрат, у деяких аспектах вийшов із конфлікту більш впливовим, ніж до його початку, йдеться у статті. Хоча 80% потужностей із виробництва ракет знищено, а аятолу Хаменеї вбито, режим устояв. Головний успіх Тегерана – фактичне перетворення на "контролера" Ормузької протоки. Крім того, ядерний потенціал країни, захований глибоко під землею, за оцінками МАГАТЕ, багато в чому вцілів.

Ще один бенефіціар війни – країна-агресор Росія, зазначає видання. Вашингтон послабив деякі нафтові санкції проти Москви, щоб стабілізувати світові ціни. Це дало російській економіці несподіване надходження коштів, які й далі підживлюють військові дії в Україні.

Зі свого боку, Китай забезпечив собі безпечний прохід нафти й показав, що може вирішувати кризи там, де США використовують лише силу.

Для західного блоку війна обернулася серйозними внутрішніми розколами й економічними проблемами.

Так, незважаючи на демонстрацію військової сили (удари по 13 тис. цілей), економіка США постраждала від інфляції. Ціни на бензин у березні перевищили $4 за галон, а інфляція досягла дворічного максимуму (3,3%). Популярність Трампа впала до 31%, а його базу прихильників MAGA розкололо рішення погодитися на перемир'я.

Серед тих, хто програв, видання називає Ізраїль. Прем'єр-міністр країни Біньямін Нетаньяху, який лобіював цю війну, не досяг головної мети – зміни режиму в Ірані. Розвідка США назвала його плани щодо "народного повстання" в Ірані нездійсненними. Відносини Ізраїлю з обома американськими партіями опинилися під загрозою через тривалий конфлікт.

Війна поставила НАТО на межу розвалу. Трамп лютує від того, що союзники не допомогли йому силою відкрити Ормузьку протоку. Він відкрито називає Альянс "паперовим тигром" і погрожує вивести війська з Європи й навіть вийти зі складу блоку, що створює екзистенційну загрозу для європейської безпеки.

Також серед потерпілих від війни ЗМІ називає Ліван, який став головною жертвою ізраїльських бомбардувань проти Хезболли. Постраждали Саудівська Аравія, ОАЕ й Кувейт – їхні НПЗ, аеропорти й дата-центри зазнавали регулярних атак. Це підірвало їхні плани стати світовими хабами для туризму і штучного інтелекту.

Крім того, через війну Південна Корея, яка отримує 70% нафти через Ормузьку протоку, Філіппіни, В'єтнам і Таїланд зіткнулися з найжорстокішою енергетичною кризою. У цих країнах вводили раціонування палива, чотириденні робочі тижні й закривали школи для економії енергії.

Контекст:

На тлі війни США й Ізраїлю проти Ірану з 1 березня судноплавство через Ормузьку протоку майже зупинилося, що призвело до різкого зростання цін на нафту.

10 березня у ЗМІ з'явилася інформація, що Іран нібито почав мінувати протоку. Міністр фінансів США Скотт Бессент заявляв, що військово-морські сили США супроводжуватимуть через Ормузьку протоку танкери компаній, які співпрацюватимуть з американцями.

14 березня президент США Дональд Трамп закликав Китай, Францію, Японію, Південну Корею, Велику Британію й інші країни направити свої кораблі для створення умов відкритості й безпеки в Ормузькій протоці.

Опівночі 22 березня Трамп пригрозив ударами по іранських енергетичних об'єктах, якщо Ормузьку протоку повністю не відкриють протягом 48 годин. Після цього Представник країни в морському агентстві ООН Алі Мусаві заявив, що суди, які не мають відношення до "ворогів Ірану", можуть проходити через протоку за умови координації заходів безпеки з Тегераном. Про які саме умови йдеться, він не сказав, проте, як повідомляло видання Lloyd's List, Іран почав стягувати плату із суден за "безпечний" транзит через Ормузьку протоку. Щонайменше один оператор нафтового танкера погодився заплатити за це приблизно $2 млн.

2 квітня Euronews повідомляв, що понад 40 країн оголосили про створення коаліції для забезпечення вільного й безпечного проходу через Ормузьку протоку після завершення гарячої фази війни.

Переговори відбулися на тлі посиленого тиску Трампа на європейських союзників із закликом допомогти відновити роботу протоки, де зараз, за даними ЗМІ, заблоковано тисячі суден.

12 квітня Трамп оголосив про блокаду Ормузької протоки військово-морськими силами США.