Коліушко: Давно очевидно, що ОАСК неадекватний. Якщо там неможливо навести лад, єдиний вихід – ліквідувати суд
"Давно очевидно, що Окружний адміністративний суд Києва (ОАСК) неадекватний і з ним треба щось робити. Якщо неможливо навести лад із суддями, то, у принципі, єдиний вихід – ліквідувати цей суд. Підстави у президента є. Тож із правового погляду ліквідація ОАСК абсолютно законна й можлива. Головне – усе зробити відповідно до процедури, щоб це неможливо було оскаржити. Ліквідація суду не призведе одразу до звільнення суддів. Спочатку їм можуть запропонувати переведення в інші суди. Якщо відмовляться, тільки тоді їх можна звільнити у зв'язку з ліквідацією суду", – пояснив співрозмовник.
Він зазначив, що до проблем в ОАСК багато в чому призвела бездіяльність Вищої ради правосуддя (ВРП).
"Якби ВРП була на своєму місці, то проблеми з ОАСК не було б як такої. За те, що виробляють судді окружного суду, їх давно б треба було притягнути до дисциплінарної відповідальності й вирішити цю проблему. Але ситуації не вирішено саме тому, що ВРП у нас бездіяльна. Точніше, здається, що бездіяльна вона з певним умислом – в один бік. Оскільки суддів, які намагаються боротися з корупцією, рада відразу ж притягує до дисциплінарної відповідальності, а суддів, які чинять неподобство, притягувати до відповіді не бажають", – пояснив Коліушко.
Контекст:
30 липня 2020 року на сайті президента з'явилася петиція із закликом ліквідувати ОАСК "у зв'язку з повною втратою авторитету", у жовтні вона набрала необхідні для розгляду 25 тис. голосів.
13 квітня 2021 року Зеленський подав до Верховної Ради проєкт закону №5369, який передбачає ліквідацію ОАСК і створення Київського міського окружного адміністративного суду.
Голова ОАСК Павло Вовк, коментуючи ініціативу, заявив, що глава держави "піддався на маніпуляції окремих активістів і за сумісництвом агентів іноземного впливу".
У самому ОАСК, реагуючи на поданий Зеленським законопроєкт, заявили, що продовжують роботу, оскільки на розгляді суду наразі 45 тис. справ і матеріалів, які "самі себе не розглянуть".
26 липня 2019 року оприлюднили аудіозаписи, зроблені в кабінеті Вовка. Тоді у прокуратурі заявили, що судді ОАСК системно втручалися в діяльність вищих органів влади України. В ОАСК заявляли про грубе втручання у свою діяльність, спроби тиску на суддів і їх дискредитації. Вовк сказав, що обшуки у приміщенні суду – це "цирк", а записи розмов суддів, оприлюднені правоохоронцями, сфальсифіковано.
17 липня 2020 року Національне антикорупційне бюро повідомило, що правоохоронці вручили підозри Вовку й іншим суддям, а також тодішньому керівнику Державної судової адміністрації Зеновієві Холоднюку.
Вовку інкримінують ч. 3 ст. 27, ст. 351-2 (організація перешкоджання діяльності Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України), ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 375 (організація ухвалення суддею (суддями) свідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови) і ч. 2 ст. 376 (втручання в діяльність судових органів) Кримінального кодексу.
Окрім того, 7 квітня брата Вовка Юрія Зонтова і ще одного адвоката – Юрія Донця – повідомили про підозру в хабарництві. За даними слідства, вони обіцяли за $100 тис. за допомогою голови ОАСК вирішити питання з одним із суддів цього ж суду про позитивне рішення у справі за позовом підприємства.