Конституційний Суд відмовився відкривати справу через кнопкодавство під час призначення Шкарлета міністром

Шкарлета призначили міністром освіти 7 грудня 2020 року
Фото: Сергій Шкарлет / Telegram
Під поданням до Конституційного Суду про скасування призначення Сергія Шкарлета міністром освіти і науки підписалося 45 народних депутатів України. Суд відмовив у відкритті конституційного провадження у справі.

Конституційний Суд України відмовив у відкритті провадження у справі про скасування рішення щодо призначення Сергія Шкарлета міністром освіти і науки через кнопкодавство на голосуванні. Про це 24 березня повідомила пресслужба КСУ.

"За наслідками розгляду питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційним поданням 45 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України постанови Верховної Ради України "Про призначення Шкарлета міністром освіти і науки України" постановлено ухвалу колегії суддів про відмову у відкритті конституційного провадження у справі", – ідеться в повідомленні.

У суді зазначили, що питання про відкриття конституційного провадження у цій справі розглядатимуть на засіданні палати суду.

5 березня заступниця голови партії "Голос" Інна Совсун повідомила агентству "Інтерфакс-Україна", що нардепи надіслали до Конституційного Суду подання щодо скасування рішення Ради про призначення Шкарлета міністром освіти і науки через кнопкодавство на голосуванні. Під поданням підписалися нардепи від "Голосу", "Європейської солідарності" й кілька мажоритарників.

У червні 2020 року Кабмін призначив Шкарлета заступником міністра – в.о. міністра освіти. Відразу після цього Шкарлета звинуватили у плагіаті кількох наукових робіт. Сам чиновник заперечував наявність некоректних запозичень у своїх роботах. Він заявив, що "не зобов'язаний посилатися на всі статті в інтернеті" й посилається "лише на першоджерело".

17 грудня Рада призначила Шкарлета міністром освіти попри рішення профільного комітету і протести представників освітянської та наукової спільноти. За проголосувало 226 народних депутатів за мінімально необхідних 226.

Таке призначення спричинило мітинги студентів і представників університетів, а в партії "Голос" 24 грудня заявили, що під час голосування були випадки кнопкодавства. 18 січня стало відомо, що Офіс генпрокурора відкрив кримінальне провадження за фактом можливого неперсонального голосування.

3 березня голова парламентської фракції "Голос" Ярослав Железняк повідомив, що Державне бюро розслідувань України викликало чотирьох депутатів із фракції (крім Железняка – Наталію Піпу, Совсун та Ольгу Стефанишину) на допит як свідків у справі про ймовірне кнопкодавство під час голосування за призначення Шкарлета міністром освіти.