Кулеба розповів, коли запитає у Навального: "Чий Крим?"
Україна виступає на захист росіян, які прагнуть демократичних змін у своїй державі, російський опозиціонер Олексій Навальний став уособленням цих змін. Таку думку висловив в інтерв'ю "Радіо Свобода" 6 лютого міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.
"Я принципово завжди виступатиму на підтримку людини, яку свавільно кидають за ґрати по абсолютно очевидному політичному кейсу. Коли він вийде з-за ґрат, очевидно, ми будемо з ним розбиратися, з його поглядами на Крим і на відносини з Україною. Це інше питання. Але права людини мають поважатися. Тому справа Навального у цьому плані є очевидною", – зазначив Кулеба.
Глава українського МЗС підтримав намір США ввести санкції за арешт Навального.
"Вони намагалися того Навального отруїти і, власне, вбити. Він щойно повернувся – його посадили у в'язницю. Тисячі людей виходять на протести – всіх заламують, скручують руки. Ну, повне свавілля! Мені здається, що реакція США тут є абсолютно природною. Ну, як можна закривати на таке очі? Але, наприклад, ЄС зайняв більш стриману позицію. Інші країни в риториці жорсткі, але в кроках, які вживаються, більш стримані", – пояснив свою позицію Кулеба.
У березні 2014 року, коли Росія окупувала Крим, Навальний заявляв, що дії президента РФ на півострові, на його думку, – це не геополітика, а "особиста помста Путіна всьому українському народу, який своєю революцією показав поганий приклад росіянам". У жовтні того самого року Навальний сказав, що Крим залишиться частиною Росії і більше ніколи в доступному для огляду майбутньому не стане частиною України. "Крим – це бутерброд із ковбасою, чи що, щоб його туди-сюди повертати?" – сказав тоді опозиціонер.
У грудні 2016 року Навальний заявляв, що, ставши президентом, проведе в Криму "найчесніший референдум у світі", результати якого стануть відправною точкою для того, щоб "зробити дорожню карту і зрозуміти, як узагалі цю проблему вирішувати". У листопаді 2019 року Навальний заявив стосовно Криму, що "фарш назад не провернеш". За його словами, анексія півострова була незаконною, але там уже 2 млн осіб із російськими паспортами.
Симоновський суд Москви 2 лютого на виїзному засіданні в Мосміськсуді замінив Навальному умовний строк на реальний у справі "Ів Роше". З урахуванням часу, проведеного під домашнім арештом, політик пробуде в колонії загального режиму два роки і вісім місяців. Наприкінці грудня 2014 року Замоскворецький суд Москви засудив Навального до трьох із половиною років позбавлення волі умовно з п'ятирічним випробувальним строком, а його брата Олега – до такого самого строку реального ув'язнення.
Слідство стверджувало, що Навальні переконали компанію "Ів Роше" укласти невигідний контракт на транспортні послуги, чим завдали збитків у розмірі 26 млн руб. ($340 тис.). Брати свою провину заперечували. У 2015 році Олексій Навальний заявив про виплату всіх штрафів у справі "Ів Роше". У 2017 році випробувальний строк політику продовжили на один рік. Він закінчився 29 грудня 2020 року, до цього терміну Навальний мав не рідше ніж двічі на місяць приходити на реєстрацію в органи Федеральної служби виконання покарань.
У жовтні 2017 року Європейський суд із прав людини визнав несправедливим суд щодо Навального і його брата Олега та зобов'язав РФ виплатити їм понад €80 тис. компенсації. Компенсацію Навальні отримали, але вироку їм не скасували.
17 січня 2021 року Навальний повернувся в Росію з Німеччини, де лікувався після отруєння бойовою речовиною класу "Новачок". Політик був у комі 18 днів. Опозиціонер вважає замах на себе терористичним актом, організованим ФСБ за наказом президента РФ Володимира Путіна. Одразу після повернення політика затримали у справі "Ів Роше" і заарештували на 30 діб.
Незадовго до повернення Навального Федеральна служба виконання покарань пригрозила йому реальним тюремним строком замість умовного. У ФСВП заявили, що Навальний у 2020 році "систематично і неодноразово порушував умови випробувального строку, зокрема шість разів не з'явився на реєстрацію".
Після арешту Навального у РФ почалися масові мітинги. За оцінкою команди опозиціонера, в акціях 23 січня в усій країні брало участь 250–300 тис. осіб, 31 січня – 200–300 тис. 2 лютого, у день суду над Навальним, у РФ відбулися нові акції протесту, але вони були не такими багатолюдними.
Навального також обвинувачують у наклепі на ветерана Другої світової війни. За ч. 2 ст. 128.1 Кримінального кодексу Росії (наклеп) опозиціонеру загрожує покарання у вигляді штрафу до 1 млн руб. (приблизно $13,4 тис.) або позбавлення волі до двох років. Своєї провини опозиціонер не визнає. Бабушкінський районний суд Москви розглядав 5 лютого кримінальну справу проти Навального, але суддя ухвалила рішення відкласти слухання до 12 лютого, оскільки "робочий день закінчився".