Квасневський про історію Польщі та України: Не можна віддати цю тему в руки націоналістів. Буде тільки гірше

Третій президент Польщі Александр Квасневський уважає помилкою віддати політичний діалог між Варшавою і Києвом у руки націоналістів з обох боків. Про це Квасневський сказав в інтерв'ю "112 Україна".

"По-моєму все, що зараз відбувається, допомагає Росії. Я не знаю, наскільки вони впливають на це, скрізь у світі говорять, що Росія впливає на все. І на вибори тощо, але я дивлюся на це спокійно. І повторю те, що сказав у вересні: буде великою помилкою політичних лідерів наших країн, якщо польсько-український діалог буде в руках націоналістів із двох боків, тому що тоді ми не знайдемо відповіді, як розмовляти, не знайдемо ідеї, як створити майбутнє, як організувати співпрацю. Я би пропонував лідерам наших країн почати серйозний діалог про історію. Історію ми вже не змінимо. Вона була дуже трагічною, оцінки були різні. Але вона вже була", – сказав Квасневський.

За його словами, "є гарний приклад того, що сталося між Польщею і Німеччиною або між Німеччиною і Францією після війни, це називається процес примирення".

"І він пов'язаний із тим, що починається діалог, що немає жодних табу, що спокійно серед академіків, істориків, артистів, людей молодого покоління ми говоримо про все, що сталося, які факти, чому це так, що сталося, і тоді можна виробити взаєморозуміння. І ось уже коли є діалог і починається взаєморозуміння, тільки тоді вже можливий крок до примирення. Я думаю, що є багато прикладів у світі, як можна це робити, я думаю, що ми багато зробили під час мого президентства і Леоніда Кучми (другий президент України. – "ГОРДОН"), ми підписували різні документи, відкрили польський цвинтар у Львові, а в Польщі – цвинтар українців. Думаю, було багато невеликих фактів, але таких, які змінювали становище на краще. І тепер треба повернутися до цієї політики. Але найголовніше – не можна віддати цю тему в руки націоналістів. Бо буде тільки гірше", – уважає третій президент Польщі.

Він думку Квасневського, для політичного врегулювання необхідно залучити професійних істориків з української та польської сторін.

"Ми в Польщі придумали таку ідею, хотіли написати книгу про польсько-німецьку історію, яка була спільною книгою двох країн, щоб там брали участь і німецькі, і польські історики. Звичайно, ця ідея була трошки дивною. Я думав, що якщо вони почнуть роботу і не буде згоди, то дві сторони напишуть свою версію. Я думав, що цю книгу поділять, будуть різні оцінки. А в підсумку виявилося, що цих різних оцінок дуже небагато. Усе, що стосується фактів, – для двох сторін зрозуміло, що стосується політичних, історичних оцінок, вони більш-менш збігаються. Я думаю, така робота не для політиків, вона для істориків є важливою", – сказав Квасневський.

За його словами, "наступне, що потрібно буде зробити, – запросити артистів, щоб вони теж розмовляли про це".

"Щоб показати, якою була ця історія, та подивитися на гуманітарні елементи. Але й дуже важливою є освіта молоді, тому що без освіти молодих людей, без історичної правди, без дискусії не буде розуміння всіх цих проблем. Не буде справжнього примирення. Я думаю, потрібно працювати з учителями, треба працювати зі студентами. Треба спокійно про це говорити, не використовувати жорстких аргументів. Тільки діалог допоможе нам зрозуміти, яка складна і трагічна у нас історія. І це наше завдання. І тих, хто є лідерами наших країн, і молодого покоління, яке має створити краще майбутнє, щоб ніколи ми не могли вже повернутися до цих страшних часів, які були під час Другої світової війни", – додав Квасневський.

13 грудня президент Польщі Анджей Дуда і його український колега Петро Порошенко зустрілися в Харкові. Лідери дійшли висновку, що історичні питання не мають упливати на стратегічне партнерство України і Польщі. Порошенко анонсував засідання польсько-української комісії з історичних питань на рівні віце-прем'єр-міністрів країн. Дуда після зустрічі заявляв, що президенти домовилися "не робити кроків у межах чергових увічнень, які не ґрунтуються на науково перевірених доказах". Він також заявляв, що увічнювати потрібно "конкретних людей, які загинули".

У жовтні 2016 року польський Сейм і Верховна Рада України ухвалили спільну Декларацію пам'яті та солідарності, яка мала покласти край історичним суперечкам. Незважаючи на це, історичне питання залишається джерелом напруженості між країнами.

Протягом трьох років у Польщі осквернили понад 15 українських пам'ятників, повідомляв Український інститут національної пам'яті. Жодного пам'ятника не відновили. Протягом цього самого періоду в Україні вандали пошкодили чотири польські пам'ятники, усі відновили коштом української сторони.

Улітку цього року українська сторона відмовила польській у пошуку й ексгумації похованих на території України поляків.

2 листопада міністр закордонних справ Польщі та член партії "Право і справедливість" Вітольд Ващиковський заявив, що Польща має намір запустити процедуру, яка не дасть можливості в'їхати в країну українцям, які демонструють антипольські погляди. У МЗС України на це відповіли, що в країні немає антипольських настроїв.

17 листопада у Кракові відбулося засідання консультаційного комітету президентів України і Польщі. За підсумками переговорів сторони дійшли згоди у знятті мораторію на проведення пошуково-ексгумаційних робіт в Україні і загальному їх відновленні, заступник глави Адміністрації Президента України Костянтин Єлісєєв та шеф канцелярії президента Польщі Кшиштоф Щерський "погодилися з важливістю" продовження роботи двосторонньої міжурядової комісії із захисту та поверненню культурних цінностей. В адміністрації польського президента Анджея Дуди заявили, що вітають скасування мораторію на проведення ексгумації поляків в Україні.