Латиніна: Наші почуття нічого не варті, якщо це у підсумку врятує або збереже життя Бабченку

Коментувати інсценування українськими спецслужбами вбивства російського журналіста Аркадія Бабченка можна буде тільки після того, як Україна надасть матеріали справи. Таку думку в ефірі радіостанції "Эхо Москвы" висловила російський публіцист Юлія Латиніна.

"Нехай Україна нам усе розкаже, а не ті уривки, які розповідає зараз. Адже це була не тільки спецоперація, це була піар-операція і з великим резонансом. Значить, у піар-операції з великим резонансом ми бачили великий резонанс від убивства Бабченка, має бути і друга піар-складова у вигляді того, що нам все повністю і точно розкажуть", – пояснила вона.

Публіцист зазначила: не можна скаржитися, що безліч людей було введено в оману вбивством журналіста.

"Наші почуття вартують менше, ніж життя людини, і наші почуття нічого не варті, якщо це у підсумку рятує або зберігає життя Бабченку. Адже зрозуміло, що було б мало доброго, якби такого замаху запобігли на ранньому етапі й українська влада просто сказала б: "А ми тут запобігли замаху на Бабченка". Цього б ніхто не почув, як ніхто не чує десятка заяв цілком серйозних від української влади про те, що вона справды розкрила чергове вбивство", – підкреслила вона.

Латиніна нагадала, що є величезна кількість прикладів успішних операцій з інсценування смерті жертви в літературі, кіно і реальному житті.

"Якщо саме з кримінальних історій, які відбувалися в Росії, я нагадаю вам уявне вбивство людини на ім'я Паша Цвєтомузика, якого замовив Анатолій Биков, красноярський дуже відомий, авторитетний товариш. І кілера, якого звали Олександр Василенко, було перевербовано. Пашу Цвєтомузику теж на очах усієї здивованої вітчизни винесли з квартири у чорному мішку. Було оголошено про те, що його вбили. Кілер поїхав до замовника. Кілер з ним поговорив, маючи на собі магнітофон, гроші було передано, слова було сказано. Потім Паша Цвєтомузика воскрес", – розповіла журналістка.

Вона додала, що схожі історії повторюються щороку і не викликають жодних поганих емоцій.

"Єдиний спосіб викрити замовника – це коли кілер після виконання замовлення передає, що замовлення виконано, і тоді організатор телефонує замовнику і теж каже: "Ось у мене все гаразд". Водночас говорять якісь слова, передають гроші. І в підсумку  виникає увесь ланцюжок, який можна довести в суді", – підкреслила Латиніна.

Публіцист розповіла, що її не дивує наявність у замовника злочину списку на подальші вбивства.

"Якщо ці ефесбешні організатори говорили, що "ми зараз там уб'ємо 30 журналістів, ми вб'ємо 47 журналістів, ми вб'ємо 100 журналістів і державних діячів..." Ураховуючи, що в Україні справді відбувається дуже багато вбивств і замахів на вбивства саме людей, які є противниками Росії... Навіть якщо ці люди просто мелють язиком, тому що таке їхнє кримінальне середовище, воно містить у собі це базікання, це серйозне базікання, і це базікання, воно періодично "ха-ха-ха!", а в реальності призводить до людських жертв", – зазначила вона.

Латиніна уточнила, що навіть якщо злочинці "займалися гігантськими перебільшеннями", щоб набити собі ціну, вони мають відповідати за наміри, а не тільки за результати.

1 червня генпрокурор України Юрій Луценко заявив, що, завдяки імітації вбивства Бабченка, слідство дістало список відомих українських і колишніх російських журналістів, яких також планували вбити. У списку 47 осіб. За вбивство деяких фігурантів цього списку, за інформацією генпрокурора, організатори готові були заплатити $3 млн.

Того самого дня українські силовики провели зустріч із деякими людьми зі списку. Відомо, що на зустрічі були телеведучі Матвій Ганапольський та Євген Кисельов. ЗМІ також повідомляють, що до СБУ було запрошено виконавчого продюсера телеканала "UA:Крим" Османа Пашаєва, головного редактора тижневика "Дзеркало тижня" Юлію Мостову, заступника гендиректора телеканала ATR Айдера Муждабаєва, політичного оглядача Віталія Портникова, телеведучого "UA:Перший" Юрія Макарова, оглядача видання "Крим.Реалії" Павла Казаріна і ведучу каналу ZIK Тетяну Даниленко. Також до "списку 47-ми" потрапили журналіст Сергій Грішин, засновниця проекту Zaborona.com Катерина Сергацкова і шеф-редактор LB.ua Соня Кошкіна.

Спочатку йшлося про список із 30 осіб.