Лещенко: Закриття соцмереж має значно більше спільного з авторитарними режимами, аніж із боротьбою проти пропаганди РФ
Народний депутат України від Блоку Петра Порошенка Сергій Лещенко заявив, що через наближення президентських виборів українська влада зачищає головний канал мобілізації людей.
Рішення президента України Петра Порошенка про заборону російських соцмереж спричинене бажанням глави держави перевести фокус суспільної дискусії з боротьби з корупцією, заявив народний депутат України від Блоку Петра Порошенка Сергій Лещенко у Facebook.
"Закриття соціальних мереж має значно більше спільного з авторитарними режимами, аніж із боротьбою проти російської пропаганди. Фейсбук-користувачам це складно зрозуміти, але саме "ВКонтакте" була найпопулярнішою соціальною мережею в Україні – через неї розганялися новини, через неї об'єднувалися люди", – заявив він.
На думку нардепа, Порошенко краще за екс-президента Віктора Януковича розуміє ризики, які становить для нього інтернет.
"Насуваються вибори президента. Тому, приборкавши телебачення, тепер дійшла черга зачищати головний канал мобілізації людей. Чи загрожує "ВКонтакте"? Так, як будь-яка соціальна мережа. Це – дорога, нею може їхати трактор, а може – танк. І, якби стояла мета боротьби з російським впливом, існують методи роботи всередині мереж, а не їх тотальне блокування. Простіше кажучи, треба ставити блок-пости, а не руйнувати дорогу", – підкреслив він.
Лещенко додав, що те, що відбувається, "погано закінчиться".
"Ідея Порошенка – перевести фокус суспільної дискусії: із боротьби з корупцією на тему свого псевдо-патріотизму. Він вигадуватиме все нові й нові ідеї, покликані створити ілюзію, що саме він – головний заслін від російської агресії. І паралельно просуватиме сценарій знищення НАБУ та дискредитації антикорупціонерів. Мовою політтехнологій це називається "змінити порядок денний країни". Щоб устигнути до 2019 року, треба починати вже зараз", – підсумував він.
16 травня Порошенко своїм указом увів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 28 квітня 2017 року про продовження та розширення санкцій через агресію РФ в Україні.
У списку юридичних осіб, які потрапили під санкції, опинилися також українські та російські фірми, які надають доступ до соціальних мереж "ВКонтакте" й "Одноклассники", а також до сервісів Mail.Ru і "Яндекс", сайти російських антивірусних компаній "Лаборатория Касперского" і "Доктор Веб".
В оновлених списках обмеження запроваджують щодо 468 юридичних осіб та 1228 фізичних осіб.
Київ запровадив санкції проти 105 компаній і 388 громадян, причетних до російської агресії, у 2015 році – за рік після того, як аналогічні заходи застосували США та ЄС. 17 жовтня 2016 року президент України продовжив колишні (із переліку виключили 41 фізичну особу й одну компанію) і затвердив додаткові санкції проти 335 фізичних і 167 юридичних осіб.
Згідно із законом "Про санкції", рішення про їхнє використання ухвалює РНБО України та вводить у дію президент своїм указом.