Лист посла Точицького про загрозу безвізу не був передбачий для широкого загалу – віцепрем'єрка Стефанішина

Віцепрем'єр-міністерка із питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина підтвердила в коментарі "Радіо Свобода", що отримала лист від посла України при ЄС Миколи Точицького, в якому йшлося про загрозу для безвізу України і Євросоюзу.

Точицький писав, що в Європейському союзі вважають підставою для зупинення безвізового режиму з Україною рішення Конституційного Суду України про скасування основних повноважень Національного агентства з питань запобігання корупції, цитати з документа оприлюднила "Європейська правда".

Стефанішина сказала, що лист не був передбачений для широкого загалу, це частина внутрішнього інформаційного обміну.

"Ніхто не заперечує існування листа, але треба розуміти важливу річ: у ньому викладена не позиція ЄС, а лише сигнали від українського посла у Київ про можливі, на його думку, загрози рішення КСУ для безвізу", – сказала вона.

Стефанішина зазначила, що Точицький добре виконав свою роботу посла, негайно повідомивши Київ про загрози. Вона сказала, що українська влада розуміє, які проблеми і загрози у відносинах України і ЄС створило рішення КСУ.

"Українська влада налаштована вжити швидких та рішучих кроків, щоб розв’язати проблему, яку це рішення створило. Запевняю, що ці кроки надішлють чіткий сигнал у Брюссель та інші столиці про те, що рішення КСУ не відображає позиції керівництва держави, а його наслідки будуть якнайшвидше виправлені", – додала віцепрем'єрка.

Точицький повідомляв, що в ЄС стурбовані також і рішенням Окружного адміністративного суду Києва, яке стосується роботи Національного антикорупційного бюро.

26 жовтня ОАСК у межах розгляду позову колишнього глави другого підрозділу НАБУ Олександра Карєєва до бюро про незаконність його звільнення (наказ підписав глава НАБУ в день оприлюднення рішення Конституційного Суду про неконституційність призначення Артема Ситника на цю посаду) дійшов висновку, що рішення Конституційного Суду про неконституційність призначення Ситника на посаду глави НАБУ не виконують понад місяць, унаслідок чого "штучно продовжується дія указу" про його призначення. ОАСК передбачив передання повноважень Ситника одному з його заступників і дав низку вказівок Кабінету Міністрів, Мін'юсту, РНБО і Держбюро розслідувань.

У НАБУ заявили, що оскаржать рішення ОАСК. У бюро назвали його "заангажованим і абсурдним". Метою такого рішення в НАБУ вважають блокування своєї роботи як "установи, яка викрила суддів ОАСК у масштабних зловживаннях і спробі захоплення влади".

27 жовтня Конституційний Суд скасував частину положень антикорупційних законів і вказав, що встановлення кримінальної відповідальності за декларування завідомо недостовірних даних, а також умисне неподання декларацій є надмірним покаранням за вчинення таких правопорушень.

НАЗК у зв'язку з рішенням КСУ закрило доступ до реєстру електронних декларацій і припинило їх перевірку, зберігання та оприлюднення. Глава агентства назвав рішення КСУ "нищівною поразкою антикорупційної реформи". НАЗК заявило, що реєстр електронних декларацій не буде працювати доти, доки Верховна Рада не ухвалить нового закону, який надасть НАЗК можливість відкривати таку інформацію.

У НАЗК вважають, що судді КСУ ухвалили рішення про неконституційність кримінальної відповідальності за недостовірне декларування у власних інтересах, оскільки в деклараціях двох із них агентство раніше виявило ознаки подання неправдивої інформації.

Крім того, внаслідок блокування доступу НАЗК до державних реєстрів Нацагентство не може провести спеціальну перевірку декларацій кандидатів на керівні посади в держорганах, отже, не можуть бути призначені на свої посади переможці місцевих виборів, заявили в НАЗК.

29 жовтня президент України Володимир Зеленський скликав термінове закрите засідання Ради національної безпеки і оборони, на якому обговорять "удари" по системі боротьби з корупцією.