"Людина причетна, мотивована". Прем'єр Грузії розкритикував Зеленського за підтримку акції протесту у Тбілісі

"Звернення Зеленського, коли людина, яка воює, виходить і відповідає на деструктивну акцію, котру проводять тут, у Грузії, кілька тисяч людей, – це пряме свідчення того, що ця людина причетна, мотивована на те, щоб тут щось сталося", – сказав прем'єр Грузії.

Він звинуватив українських політиків, зокрема мера Києва Віталія Кличка, голову фракції "Слуга народу" у Верховній Раді Давида Арахамію і "якихось невдах", у зацікавленості у перевороті в Грузії.

"Це пряме втручання [у внутрішні справи Грузії]. Не хочу зараз, людина (Зеленський. – "ГОРДОН") на війні, і я хочу побажати всім успіхів, своєчасного закінчення війни і миру. [...] Спочатку подбайте про себе і про країну, ми подбаємо про свою країну. Я хочу сказати це всім", – заявив Гарібашвілі.

Зеленський 8 березня подякував за українські прапори учасникам акцій протесту, які почалися в Грузії після того, як влада вирішила ухвалити закон про "іноземних агентів". Проти законодавчих нововведень були опозиція, представники ЗМІ та неурядові організації. Вони заявили, що законопроєкти фактично аналогічні російському закону і суттєво гальмують євроінтеграцію Грузії. Мітингувальники вимагали відкликання законопроєкту про "іноагентів".

Після голосування верховний представник Євросоюзу із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель заявив, що законопроєкт несумісний із цінностями та стандартами ЄС і "суперечить проголошеній Грузією меті вступу до Європейського союзу". У Держдепартаменті США натякнули на ймовірні санкції за придушення протестів.

Президентка Грузії Саломе Зурабішвілі висловила повну підтримку мітингувальникам і пообіцяла накласти на закон вето.

За два дні акцій 7–8 березня затримали 133 протестувальників, під час сутичок є постраждалі.

10 березня парламент Грузії провалив нове голосування за законопроєкт.

Контекст:

Гарібашвілі вже заявляв у лютому, що Україна домагається відкриття Грузією "другого фронту" проти Росії. Два регіони Грузії, Абхазія і Південна Осетія, із 2008 року перебувають під російською окупацією.

У серпні 2022 року в МЗС Грузії заявили, що після 14 років окупації Росія не виконує досягнутої за посередництвом ЄС угоди про припинення вогню від 12 серпня 2008 року, а також розширює свій незаконний контроль в окупованих регіонах, далі їх мілітаризує й активно здійснює кроки для їх фактичної анексії.

Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну (24 лютого 2022 року) офіційне Тбілісі заявляло про "повну й абсолютну політичну підтримку України", але відмовилося надавати Києву зброю, щоб не стати "стороною війни", і не підтримало санкцій проти Росії. РФ може використовувати Грузію як лазівку для обходу санкцій, писала The New York Times.

1 лютого президентка Грузії Саломе Зурабішвілі заявила агентству Bloomberg, що деокупація грузинських територій має відбутися в межах мирних домовленостей, які може бути досягнуто в межах завершення війни РФ проти України. За її словами, Захід "зробить ще одну велику помилку", якщо "в межах умов капітуляції" не висуне Росії вимогу повного виведення її військ.

Секретар Ради нацбезпеки і оборони України Олексій Данілов прокоментував це так: "З одного боку, вони хочуть нашою кров'ю повернути собі землю, а з іншого боку, вони знущаються з наших громадян (ідеться про громадянина України, який перебуває у грузинській в'язниці із жовтня 2021 року, експрезидента Грузії Михайла Саакашвілі. – "ГОРДОН"). Це неприпустимо".