Майже 62% українців підтримує закон про забезпечення функціонування української мови як державної – опитування
Закон про забезпечення функціонування української мови як державної не підтримує 34% опитаних. Про це свідчать результати опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології.
Майже 61,8% українців підтримує закон про забезпечення функціонування української мови як державної. Про це свідчать опубліковані 3 лютого результати опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології.
Водночас 47% опитаних заявили, що повністю підтримують цю ініціативу. 14,8% зазначили, що радше підтримують її.
Водночас 34% респондентів виступають проти цього закону.
11,3% опитаних схиляються до того, що радше не підтримують його. А 22,7% відповіли, що зовсім не підтримують цієї ініціативи.
Опитування проводили із 27 січня до 1 лютого методом особистого інтерв'ю з використанням планшетів (САРІ). Опитано 1205 респондентів, які проживають у 86 населених пунктах усіх регіонів України, окрім окупованого Криму та не підконтрольних українській владі районів Донецької та Луганської областей, за триступеневою стохастичною вибіркою із квотним відбором на останньому ступені, яка є репрезентативною для населення України віком від 18 років.
Статистична похибка вибірки (з імовірністю 0,95 і без урахування дизайн-ефекту) не перевищує: 2,9% – для показників, наближених до 50%, 2,5% – для показників, наближених до 25%, 1,9% – для показників, наближених до 12%, 1,3% – для показників, наближених до 5%.
16 липня 2019 року в Україні набув чинності закон про забезпечення функціонування української мови як державної. 16 січня 2021 року набули чинності норми закону, які передбачають перехід сфери обслуговування на українську мову.
У законі зазначено, що українська – єдина державна мова в Україні. Цей статус передбачає обов'язковість використання української мови по всій країні в органах державної влади і місцевого самоврядування, а також у публічних сферах суспільного життя. Дія закону не поширюється на сферу приватного спілкування і релігійних обрядів.
Експерти з конституційного права з Венеціанської комісії розкритикували низку положень українського мовного закону. Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба сказав у липні 2020-го, що Київ виконав рекомендації комісії, писало агентство "Інтерфакс-Україна".