Мельник назвав "найбільший виклик" для свого наступника на посаді посла України в Німеччині

Голова парламентської фракції СДПН Ральф Мютценіх заявив на початку листопада, що влада України нібито занесла його у "список терористів" за заклики до переговорів із Росією. Журналісти запитали, чи багато таких у цій партії.

"Тут насправді ситуація набагато складніша. І це один із найбільших викликів, який є зараз, принаймні, поки цей уряд залишається при владі, а це ще наступні три роки. Це буде найбільший виклик для української дипломатії та для мого наступника Олексія Макеєва, який зараз уже в Берліні активно розпочав свою роботу", – сказав Мельник.

Він наголосив, що Мютценіх – досить впливовий політик у партії, яка є керівною, і очолює фракцію цієї партії в Бундестазі вже протягом тривалого часу. Він займав цю позицію ще в попередній каденції, за часів канцлерки Ангели Меркель.

"Значна частина – важко сказати, скільки зараз їх є, але я сказав би, десь майже половина, оцінонно, депутатів – вони продовжують жити в минулому. Вони досі підтримують ту політику, яка мала місце під час ери Меркель, коли йшлося про примирення з Путіним, із Росією, коли заплющували очі на все, що вказувало на підготовку до великої агресії, "Північний потік – 2" й так далі. Зараз ці люди, звичайно, засіли трохи на дно", – наголосив дипломат.

Він підкреслив, що, хоча публічно такі політики зараз "намагаються не висовуватися з траншеї", українські дипломати відчувають і бачать ці настрої, оскільки "контакти продовжуються по всіх лініях, зокрема із цими депутатами".

"І тому для Олексія Макеєва, для нашої дипломатії буде справжнім викликом – знайти ключик для того, щоб ці люди хоча б принаймні перестали торпедувати дуже обережний курс канцлера [Олафа] Шольца, який він розпочав щодо зброї та іншої підтримки Україні", – резюмував Мельник.

Контекст:

Німеччина із самого початку війни у 2014 році надавала Україні фінансову допомогу, допомагала лікувати поранених українських військовослужбовців, але відмовлялася від надання зброї. Після повномасштабного вторгнення РФ 24 лютого 2022 року ФРН змінила свою позицію щодо постачання зброї в зони конфлікту й погодилася постачати озброєння в Україну.

16 червня Шольц, президент Франції Еммануель Макрон, прем'єр-міністр Італії Маріо Драґі, а також президент Румунії Клаус Йоганніс уперше після початку повномасштабного вторгнення Росії відвідали Україну. Вони побачили наслідки окупації Ірпеня під Києвом, провели переговори із президентом України Володимиром Зеленським, а потім дали спільну пресконференцію.

Відповідаючи на запитання про необхідність "зберегти обличчя" Путіну, вони сказали, що Німеччина та Франція не вимагатимуть, щоб Україна йшла на поступки в переговорах із Росією.

22 червня у Twitter Шольц виступив проти нав'язування Україні умов мирної угоди з Росією, на які розраховує Путін. "Україна – і тільки Україна – вирішує, що їй годиться. Нічого про Україну без України! Ми далекі від переговорів із Росією, бо Путін вірить у продиктований мир. Тим важливіше, щоб ми неухильно дотримувалися курсу", – написав Шольц.

13 вересня вперше за три з половиною місяці Шольц знову телефонував Путіну. У 90-хвилинній розмові канцлер ФРН закликав президента Росії "якнайшвидше знайти дипломатичне рішення, яке базується на припиненні вогню, повному виведенні російських військ і повазі територіальної цілісності й суверенітету України", вказують на сайті німецького уряду.