Мендель пояснила, чому Зеленський уже два тижні не підписує і не ветує закону про покарання за неправдиві дані в декларації

Закон на підпис Зеленському передали 7 грудня
Фото: president.gov.ua
Верховна Рада ухвалила законопроєкт про покарання за недостовірну інформацію в електронних деклараціях 4 грудня. Документа досі не підписав президент України Володимир Зеленський, його прессекретарка Юлія Мендель заявила, що в Офісі президента цей закон розглядають як "перші кроки на шляху до відновлення повноцінної відповідальності за брехню при декларуванні".

Президент Володимир Зеленський понад два тижні не підписує закону про відновлення кримінальної відповідальності за недостовірне декларування. Прессекретарка президента Юлія Мендель розповіла в коментарі "Українській правді" про причини затримки.

"Верховна Рада прийняла відповідні закони, почавши роботу по відновленню системи після скандального антиконституційного рішення Конституційного Суду по знесенню контролю за декларуванням і відповідальності за порушення. Розглядаємо прийняті парламентом рішення виключно як перші кроки на шляху до відновлення повноцінної відповідальності за брехню при декларуванні", – зазначила вона.

Мендель додала, що, за оцінкою Венеціанської комісії, серед видів відповідальності за порушення під час декларування може бути за певних умов також і позбавлення волі.

"Такою ж є і позиція президента", – підкреслила прессекретарка.

Згідно зі ст. 94 Конституції України, президент має протягом 15 днів після отримання закону підписати його, взяти до виконання та офіційно оприлюднити або ж повернути закон зі своїми пропозиціями до Верховної Ради України для повторного розгляду. Якщо за 15 днів закон не повернули до парламенту, то його автоматично вважають схваленим президентом.

Конституційний Суд України 27 жовтня 2020 року скасував частину положень антикорупційних законів і вказав, що встановлення кримінальної відповідальності за декларування завідомо недостовірних даних, а також умисне неподання декларацій є надмірним покаранням за вчинення таких правопорушень.

Після рішення КСУ в Україні почалася конституційна криза. Національне агентство з питань запобігання корупції у зв'язку з рішенням КСУ 28 жовтня закрило доступ до реєстру електронних декларацій і припинило їх перевіряти, зберігати та оприлюднювати. Глава агентства Олександр Новіков назвав рішення КСУ "нищівною поразкою антикорупційної реформи".

Голова КСУ Олександр Тупицький сказав, що НАЗК навмисно "розігнало ситуацію", суддя КСУ Ігор Сліденко заявив, що рішення суду не передбачало необхідності закривати реєстр.

29 жовтня після засідання РНБО на виконання розпорядження Кабміну НАЗК відкрило доступ до реєстру електронних декларацій.

29 жовтня Зеленський зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт №4288, яким запропоновано визнати неправомірним рішення КСУ, позбавити повноважень весь склад суду і призначити новий, а також забезпечити безперервність дії антикорупційного законодавства. Тупицький заявив, що цей проєкт закону має ознаки конституційного перевороту і суперечить Конституції.

Представники Ради Європи 31 жовтня розкритикували законопроєкт Зеленського. У відповідь НАЗК заявило, що Конституційний Суд принаймні двічі порушив Конституцію України.

4 грудня Верховна Рада ухвалила інший законопроєкт №4460-д, який передбачає покарання за недостовірну інформацію в електронних деклараціях. Новіков говорив, що цей законопроєкт "не відповідає запиту українського суспільства". 7 грудня його передали на підпис Зеленському.

Представник президента України в Конституційному Суді Федір Веніславський говорив, що цей закон є тимчасовим компромісним варіантом.