+4 Київ
Законопроєкт №4460-д про відповідальність за недостовірне декларування, зареєстрований у Верховній Раді України (ВРУ) 3 грудня, передбачає недостатньо жорстке покарання. Про це 4 грудня у Facebook заявило Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК).
"Законопроєкт правоохоронного комітету ВРУ пропонує "санаторні" умови для корупціонерів. 30 листопада НАЗК зазначало, що законопроєкт№4441, розроблений робочою групою, пропонує лише штрафи та громадські роботи для посадовців, які умисно не подали декларації або умисно зазначили недостовірні відомості. Учора, 3 грудня, комітет із питань правоохоронної діяльності Верховної Ради України розглянув цей та інші дотичні законопроєкти. У результаті розгляду було вирішено подати новий законопроєкт (4460-д)", – ідеться в повідомленні.
В антикорупційному відомстві зазначили, що "цей законопроєкт так само не передбачає позбавлення волі ані за умисне декларування недостовірної інформації, ані за умисне неподання декларації".
"Щоправда, особи, які умисно зазначать недостовірних відомостей аж на 4000 неоподатковуваних мінімумів (а це 8,4 млн грн), можуть отримати покарання у вигляді обмеження (але не позбавлення) волі на строк до двох років. Тобто максимальне покарання – перебування корупціонера у виправному центрі, де він зможе вільно користуватися засобами зв’язку (телефоном, інтернетом) та залишати центр за дозволом його керівництва", – пояснили в НАЗК.
Глава відомства Олександр Новіков вважає, що пропозиція парламентського комітету "не відповідає запиту українського суспільства".
"Корупціонер може умисно приховати інформацію про картину Пабло Пікассо або найдорожчу яхту у світі та отримати за це максимум два роки "санаторних умов", – зазначив він.
У НАЗК підкреслили, що за умисне декларування недостовірних відомостей на більше ніж 1 млн грн має бути передбачено покарання у вигляді позбавлення волі.
Законопроєктами, які "можуть стати основою для вирішення питання", в агентстві вважають №4434, №4304, №4310 і №4310-1.
Конституційний Суд України (КСУ) 27 жовтня скасував частину положень антикорупційних законів і вказав, що встановлення кримінальної відповідальності за декларування завідомо недостовірних даних, а також умисне неподання декларацій є надмірним покаранням за вчинення таких правопорушень.
НАЗК у зв'язку з рішенням КСУ 28 жовтня закрило доступ до реєстру електронних декларацій і припинило їх перевірку, зберігання та оприлюднення. Новіков назвав рішення КСУ "нищівною поразкою антикорупційної реформи".
Голова КСУ Олександр Тупицький заявляв, що НАЗК спеціально "розігнало ситуацію", суддя КСУ Ігор Сліденко заявив, що рішення суду не передбачало необхідності закривати реєстр.
29 жовтня після засідання Ради нацбезпеки і оборони України на виконання розпорядження Кабміну НАЗК відкрило доступ до реєстру електронних декларацій.
Того самого дня президент України Володимир Зеленський зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт, яким пропонує визнати неправомірним рішення КСУ, позбавити повноважень весь склад суду і призначити новий, а також забезпечити безперервність дії антикорупційного законодавства. Тупицький заявив, що зміна складу КСУ може призвести до порушення територіальної цілісності України. Він також не відкидає, що стосовно нього можуть вести різні провокації, наприклад, йому можуть підкинути російський паспорт або гроші.
Представники Ради Європи 31 жовтня розкритикували законопроєкт Зеленського. У відповідь НАЗК заявило, що Конституційний Суд принаймні двічі порушив Конституцію України. 2 листопада на зустрічі з парламентською фракцією "Слуга народу" президент закликав підтримати звільнення суддів КСУ.
Тоді ж спікер Верховної Ради Дмитро Разумков зареєстрував законопроєкт про відновлення дії окремих положень закону України "Про запобігання корупції". 3 листопада документ підтримав профільний комітет.
