+14 Київ
Норма законодавства щодо ув'язнення за недостовірне декларування посадових осіб виявилася неефективною. Про це заявила народна депутатка від "Слуги народу" Ольга Совгиря 1 грудня в коментарі "Радіо Свобода".
"Якщо ми проаналізуємо статистику застосування цього виду покарання – позбавлення волі – за ст. 366-1, яку визнав неконституційною Конституційний Суд, то побачимо, що такий вирок був винесений один. Стаття фактично не працює. Очевидно, можливо, питання в ефективності цієї норми в тому, що суддя, оцінюючи співмірність правопорушення, яке вчинила конкретна особа, і цю норму, вважає, що потреби її застосовувати немає", – сказала Совгиря.
За її словами, робоча група з урегулювання конституційної кризи дійшла згоди, що громадські роботи – "це буде більш ефективний спосіб впливу на ту категорію, до якої планується застосовувати цю статтю".
Конституційний Суд України 27 жовтня 2020 року скасував частину положень антикорупційних законів і вказав, що встановлення кримінальної відповідальності за декларування свідомо недостовірних даних, а також умисне неподання декларацій є надмірним покаранням за скоєння таких правопорушень.
Національне агентство з питань запобігання корупції у зв'язку з рішенням КСУ 28 жовтня закрило доступ до реєстру електронних декларацій і припинило їх перевірку, зберігання та оприлюднення. Глава агентства Олександр Новіков назвав рішення КСУ "нищівною поразкою антикорупційної реформи".
Глава КСУ Олександр Тупицький сказав, що НАЗК спеціально "розігнало ситуацію", суддя КСУ Ігор Сліденко заявив, що рішення суду не передбачало необхідності закривати реєстр.
29 жовтня після засідання РНБО на виконання розпорядження Кабміну НАЗК відкрило доступ до реєстру електронних декларацій.
Того самого дня президент України Володимир Зеленський зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт, яким пропонують визнати неправомірним рішення КСУ, позбавити повноважень весь склад суду і призначити новий, а також забезпечити безперервність дії антикорупційного законодавства. Тупицький заявив, що цей проєкт закону має ознаки конституційного перевороту і суперечить двом статтям Конституції України.
Представники Ради Європи 31 жовтня розкритикували законопроєкт Зеленського. У відповідь НАЗК заявило, що Конституційний Суд принаймні двічі порушив Конституцію України. 2 листопада на зустрічі з парламентською фракцією "Слуга народу" президент закликав підтримати звільнення суддів КСУ.
Тупицький заявив, що зміна складу КСУ може привести до порушення територіальної цілісності України. Він також не відкинув, що проти нього можуть влаштовувати різні провокації, наприклад, йому можуть підкинути російський паспорт або гроші.
Тоді ж спікер Верховної Ради Дмитро Разумков зареєстрував законопроєкт про відновлення дії окремих положень закону України "Про запобігання корупції". 3 листопада документ підтримав профільний комітет.
226 нардепів підписали і передали до Конституційного Суду України заяву із закликом до суддів добровільно скласти повноваження. Водночас наголошують, що воно стосується не всіх суддів: депутати мають намір домогтися відставки 11 суддів, які підтримали рішення про скасування частини положень антикорупційних законів.
