Відповідальність за ухилення від подання декларації має бути суворою – Зеленський

Криза, спричинена рішеннями Конституційного Суду України про скасування частини антикорупційного законодавства, призвела до серйозних наслідків. Про це заявив президент Володимир Зеленський на засіданні Національної ради з питань антикорупційної політики, яке відбулося 27 листопада, повідомила пресслужба глави держави.

Зеленський закликав Верховну Раду ухвалити законопроєкт про відновлення кримінальної відповідальності за ухилення від подання декларації та внесення в неї неправдивих відомостей.

"Кримінальна відповідальність за ухилення від подання декларації та внесення до неї завідомо недостовірних відомостей має бути достатньо суворою та передбачати можливість призначення покарання у вигляді позбавлення волі. Корупціонери повинні понести відповідальність згідно із законом", – сказав президент.

За його словами, наступним кроком у подоланні кризи має стати відновлення норм закону "Про запобігання корупції". Закон має забезпечити повне відновлення перевірок декларацій.

Народна депутатка від фракції "Слуга народу", голова комітету ВР із питань антикорупційної політики Анастасія Радіна повідомила, що робоча група напрацювала межі такого відновлення. Законопроєкт зареєструють наступного тижня.

За її словами, усі декларації, зокрема суддів Конституційного Суду, має перевіряти Національне агентство з питань запобігання корупції. Радіна уточнила, що має бути встановлено особливості перевірки декларацій суддів і суддів Конституційного Суду, спрямовані на мінімізацію контакту між суддею і НАЗК та автоматизацію процесів призначення перевірок.

"Відновлення кримінальної відповідальності за неподання декларації та неправдиве декларування є абсолютним пріоритетом. Хочу наголосити, що ми не можемо собі дозволити та просто не маємо права під приводом чергового раунду дискусій не ухвалити законопроєкт і фактично встановити амністію всіх декларацій 2020 року", – сказала нардепка.

27 листопада робоча група Верховної Ради оприлюднила основні домовленості щодо врегулювання кризи, спричиненої рішеннями Конституційного Суду України. Нардепи пропонують збільшити поріг, із якого настає кримінальна відповідальність, – із 250 прожиткових мінімумів (приблизно 500 тис. грн) до 500 (понад 1 млн грн).

Голова НАЗК Олександр Новіков вважає, що рішення групи – "не про запобігання корупції".

Конституційний Суд України 27 жовтня 2020 року скасував частину положень антикорупційних законів і вказав, що встановлення кримінальної відповідальності за декларування свідомо недостовірних даних, а також умисне неподання декларацій є надмірним покаранням за вчинення таких правопорушень.

НАЗК у зв'язку з рішенням КСУ 28 жовтня закрило доступ до реєстру електронних декларацій і припинило їх перевірку, зберігання та оприлюднення. Голова агентства Олександр Новіков назвав рішення КСУ "нищівною поразкою антикорупційної реформи".

Голова КСУ Олександр Тупицький заявляв, що НАЗК спеціально "розігнало ситуацію", суддя КСУ Ігор Сліденко заявив, що рішення суду не передбачало необхідності закривати реєстр.

29 жовтня після засідання РНБО, виконуючи розпорядження Кабміну, НАЗК відкрило доступ до реєстру електронних декларацій.

Того самого дня Зеленський зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт, яким пропонує визнати неправомірним рішення КСУ, позбавити повноважень увесь склад суду і призначити новий, а також забезпечити безперервність дії антикорупційного законодавства. Тупицький заявив, що цей проєкт закону має ознаки конституційного перевороту і суперечить двом статтям Конституції України. Він стверджує, що зміна складу КСУ може призвести до порушення територіальної цілісності України. Він також не відкинув, що стосовно нього можуть вести різні провокації, наприклад, йому можуть підкинути російський паспорт або гроші.