Мовна омбудсменка назвала розмір штрафу для посадовців за порушення закону про українську мову

Розмір штрафу за порушення закону про функціонування української мови як державної визначено на рівні до 700 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (11 900 тис. грн), заявила в інтерв'ю "Укрінформу", опублікованому 16 грудня, уповноважена із захисту державної мови Тетяна Монахова.

"Людина, котра публічно виступає як посадовець чи дає коментарі як представник влади, зобов'язана вживати державну мову. Якщо вона порушує цю норму закону, то на неї можуть поскаржитися. Ми будемо розглядати скаргу, спочатку проводитимемо роз'яснювальну бесіду, а не допоможе – випишемо штраф. Максимальний штраф, як я вже сказала, 700 неоподатковуваних мінімумів", – розповіла Монахова.

За її словами, на посадовця ніхто не може поскаржитися, але аналітичний відділ в офісі омбудсмена має вести моніторинг.

"Ми обов'язково будемо вести роботу з моніторингу – наскільки закон виконується, чи виконується він усіма гілками влади та державними установами", – додала мовна омбудсменка.

16 липня в Україні набув чинності закон про забезпечення функціонування української мови як державної. У законі зазначено, що українська – єдина державна мова в Україні. Цей статус передбачає обов'язковість використання української мови по всій країні в органах державної влади й місцевого самоврядування, а також у публічних сферах суспільного життя. Дія закону не поширюється на сферу приватного спілкування та релігійних обрядів.

Зеленський заявляв наприкінці квітня, що цей закон, на його думку, ухвалили "без широкого обговорення із громадськістю". "Після мого вступу на посаду президента буде зроблено ретельний аналіз цього закону, щоб переконатися, що в ньому дотримано всі конституційні права й інтереси всіх громадян України. За підсумками аналізу буду реагувати відповідно до конституційних повноважень президента України та в інтересах громадян", – сказав Зеленський.

Експерти з конституційного права з Венеціанської комісії розкритикували низку положень українського мовного закону. У комісії зауважили, що мовна проблема не повинна стати джерелом міжетнічної напруженості в Україні. Як пише "Європейська правда", рекомендації Венеціанської комісії не мають юридичної сили, проте країни, до яких у неї є претензії, стикаються з міжнародним тиском.

Монахова зазначила, що український уряд врахує побажання Венеціанської комісії щодо закону про державну мову в подальшій законотворчій діяльності.