Нардеп Гончаренко: У ПАРЄ, на жаль, немає потенціалу, щоб вигнати Росію
Навіть відкриті проросійські лобісти в ПАРЄ обережно критикують Росію, але повторюють мантру про діалог. Про це в коментарі виданню "ГОРДОН" заявив народний депутат від "Європейської солідарності", член постійної делегації Верховної Ради України в ПАРЄ Олексій Гончаренко.
"Це рішення ПАРЄ [про відмову від санкцій щодо РФ] очікуване. Сьогодні, на жаль, немає потенціалу, щоб вигнати Росію з асамблеї. Хочу нагадати, що до літа 2019 року було три опції дій ПАРЄ в разі оскарження повноважень делегації: допустити до роботи, не допустити і накласти санкції (заборонити голосувати тощо). П'ять років асамблея йшла цим шляхом, а Росія відмовлялася сюди приїжджати. Однак улітку 2019 року, скориставшись зміною влади в Україні, під впливом проросійського лобі ухвалили рішення унеможливити накладення санкцій. І в асамблеї залишилося тільки два варіанти дій: повністю усунути від роботи або допустити делегацію РФ", – пояснив Гончаренко.
Він зазначив, що вважає перемогою української делегації сам факт обговорення повноважень Росії в ПАРЄ.
"Росія – єдина із 47 країн Європи, чиї повноваження було оскаржено. Їй довелося пройти через процедуру підготовки доповіді. Доповідь була критичною. Тут, на одному з головних міжнародних майданчиків, відбулися двогодинні дебати щодо одного питання: чи гідна Росія бути в ПАРЄ? Це вже саме собою перемога української делегації, яка ініціювала оспорювання повноважень російської делегації. Ми вдячні нашим колегам із Литви, Латвії, Грузії, Естонії, Польщі, Великобританії, які підтримали нас. Окрім того, в доповідь внесли правку, що допуск РФ до роботи в ПАРЄ не означає легітимізації незаконної анексії Криму. Тож загалом я розцінюю ситуацію як позитивну", – сказав нардеп.
На його думку, сама Росія не налаштована на діалог.
"Європейцям зараз дуже некомфортно працювати з РФ, особливо в контексті справи [про отруєння російського опозиціонера Олексія] Навального. Навіть проросійському лобі зараз тут непросто. Але це Європа. Що далі від кордонів із Росією, то більше їм здається, що якийсь діалог кращий за його повну відсутність. Вони не зовсім розуміють, що всі ці люди, той самий [керівник російської делегації Петро] Толстой, ні на що не впливають, тому що в Росії монархія. Ніякого діалогу РФ не хоче вести. Але європейці вірні собі. У їхньому розумінні заради діалогу організацію і створювали. У нашому ж розумінні ПАРЄ створювали для захисту цінностей, які Росія сьогодні грубо зневажає. У цьому є певний вододіл між делегатами. Сказати, що хтось відверто радий Росії, – так ні. Навіть відкриті проросійські лобісти її обережно критикують. Але вкотре повторюють мантру про діалог", – резюмував Гончаренко.
28 січня ПАРЄ ухвалила резолюцію, якою підтвердила повноваження російської делегації, не вводячи проти неї жодних санкцій. Напередодні моніторинговий комітет ПАРЄ відхилив усі пропозиції та внесені українцями правки в рішення про неможливість санкцій щодо Росії. Єдину правку, яку рекомендували до схвалення, внесли від імені регламентного комітету, у ній підкреслено незаконність анексії Криму.
Чергова сесія ПАРЄ стартувала 25 січня у змішаному форматі – члени асамблеї беруть участь у роботі сесії дистанційно або очно у Страсбурзі. Вона триватиме до 28 січня.
Росію у квітні 2014 року через агресію щодо України позбавили права голосу в ПАРЄ. На знак протесту у 2017 році РФ зупинила сплату внесків до бюджету Ради Європи (приблизно €33 млн на рік), що призвело до фінансової кризи в організації. У Росії заявили, що виплатять Раді Європи борг щодо внесків, якщо ПАРЄ "усуне загрозу дискримінації національних делегацій".
У ніч на 25 червня 2019 року ПАРЄ ухвалила резолюцію про зміну санкційного механізму, яка дозволила делегації Росії повернутися в асамблею. 26 червня ПАРЄ 116 голосами (проти – 62, утрималося – 15) ухвалила резолюцію про підтвердження повноважень делегації РФ. 2 липня Росія виплатила внесок до Ради Європи.
25 січня 2020 року Україна знову оскаржила повноваження російської делегації.