Нардеп Качура розкритикував звіт Фонду держмайна за минулий рік

"Вишенькою на торті є питання створення модуля для оцінювання об'єктів нерухомості. Реформу у сфері оцінної діяльності реалізували народні депутати, що ухвалили закон, яким скасували функцію посередників у сфері реєстрації звітів про оцінювання. Водночас фонду доручили у строк не пізніше ніж 1 липня 2020 року розробити і впровадити Систему автоматичного визначення вартості об'єктів нерухомості. На сьогодні фонд уже майже на один рік (!) прострочив впровадження зазначеної системи, чим порушив виконання норм закону", – заявив політик.

Він пояснив, що в підсумку громадяни й далі оплачують роботу оцінювачів, а цю послугу мають надавати безоплатно, тоді як держава й далі втрачає мільярди гривень через недостовірне оцінювання об'єктів нерухомості.

"Для експерименту ми оцінили квартиру одного з керівників фракції, і її вартість оцінювач занизив майже вдесятеро, а із цього, я нагадаю, сплачують податки до бюджету", – зазначив Качура.

Нардеп звернув увагу, що за минулий рік ФДМ відзвітував про проведення приблизно 1900 приватизаційних онлайн-аукціонів на суму приблизно 3 млрд грн, це вчетверо більше, ніж 2019 року, і вдесятеро – ніж 2018-го.

"Насправді, згідно з даними цього самого звіту за 2020 рік, 2,248 млрд грн перераховано до державного бюджету від приватизації державного майна 2020 року. А кількість реалізованих об'єктів малої приватизації – 432 (усього виставляли на аукціон 525 об'єктів). Тому незрозуміло, на що посилається ФДМУ, заявляючи про 3 млрд грн і 1900 аукціонів. А якщо йдеться про аукціони, за результатами яких по кілька разів не відбувався продаж об'єктів, – це точно не "перемога" ФДМУ", – підкреслив він.

Качура також повідомив, що 2020 року надходження від дивідендів і відрахувань частини чистого прибутку господарських товариств утричі нижча, ніж 2019-го.

Щодо великої приватизації, то посилання ФДМ на заборону підготовки об'єктів до продажу не мають під собою підстав, додав політик.

"Протягом 2020 року ФДМУ всюди наголошував, що нібито діяла заборона на підготовку об'єктів великої приватизації. Насправді діяла заборона тільки на продаж таких об'єктів. У вересні 2020-го Верховна Рада ухвалила закон із метою уточнення формулювання. Тому, незважаючи на заяви про заборону підготовки до приватизації, підготовка відбувалася, про що свідчить і виконання радниками із приватизації угод, укладених із фондом, інформацію про що наведено у звіті за 2020 рік", – написав нардеп.

На кінець 2019 року заборгованість із заробітної плати була на 34 підприємствах, які перебувають у підпорядкуванні фонду, на загальну суму приблизно 55 млн грн, а на кінець 2020-го таких підприємств було вже 74 і сума зросла до 166 млн грн, повідомив він.

"2019-го заборгованість із заробітної плати було зменшено майже на 133 млн грн. 2020 року вона зросла приблизно на 111 млн грн. Найближчим часом із нетерпінням очікую розгляд звіту фонду в парламенті", – підсумував Качура.

Контекст:

7 березня 2018 року в Україні набув чинності закон про приватизацію, що передбачає розподіл об'єктів роздержавлення на дві групи: об'єкти великої та малої приватизації. Перші підлягають продажу на аукціоні, умови якого встановлює Кабінет Міністрів.

17 жовтня 2019 року президент України Володимир Зеленський підписав закон про скасування списку заборонених до приватизації держпідприємств. 5 листопада він доручив Мінекономрозвитку до 31 грудня передати Фонду держмайна на приватизацію 500 підприємств. 14 листопада в міністерстві заявили, що у власності держави має залишитися тільки 776 із 3643 підприємств.

3 березня 2020 року на той момент прем'єр-міністр України Олексій Гончарук говорив, що для приватизації у ФДМУ передано 431 підприємство.

Велику приватизацію в Україні зупинили в березні 2020 року через ситуацію з поширенням коронавірусної інфекції. 4 лютого 2021 року Верховна Рада в першому читанні ухвалила законопроєкт про розблокування великої приватизації, 30 березня закон ухвалили, 29 квітня його підписав президент.

15 червня на всеукраїнському форумі "Україна 30. Економіка без олігархів" президент України Володимир Зеленський заявив, що "Центренерго" і Одеський припортовий завод готові до приватизації, писало агентство "Інтерфакс-Україна".

На цьому самому форумі заступник голови Фонду держмайна Тарас Єлейко сказав, що приватизацію шести обленерго та Одеського припортового заводу (ОПЗ) планують на перше півріччя 2022 року, повідомляла "Економічна правда".