НАТО пообіцяв Україні та Грузії місце за столом, настав час виконати обіцянку – ексгенсек Альянсу

Про це йдеться у листі ексгенсека Альянсу, опублікованому 3 січня Politico.

За словами Расмуссена, на саміті у Бухаресті Грузії та Україні "пообіцяли місце за столом НАТО". Зараз, на його думку, "час ухвалити план дій, щоб виконати нашу обіцянку".

У разі потреби це можна зробити за умови, що ст. 5 НАТО про колективну оборону "поширюється лише на території, контрольовані Тбілісі та Києвом", додав колишній генсек Альянсу.

"Але зрозуміло одне: НАТО не може проводити політику відчинених дверей, коли у дверях стоїть [президент РФ Володимир] Путін", – вважає Расмуссен.

Він переконаний, що США або Альянс "за жодних обставин" не мають давати гарантій РФ щодо майбутнього розширення Альянсу. Оскільки "Росія вже підписала Хартію ОБСЄ 1999 року, яка гарантує, що "всі держави-члени мають право обирати і змінювати заходи безпеки, зокрема угоди про альянси", зазначив Расмуссен.

За його словами, у НАТО також "мають покласти край фактичному вето Путіна щодо євроатлантичних устремлінь України та Грузії, яких вони досягли внаслідок ескалації конфліктів у цих країнах", їхню інтенсивність глава Кремля "збільшує або зменшує відповідно до його власного порядку денного".

Якщо НАТО відступить зараз, то це буде послання, яке зрозуміють як демократичні країни, котрі покладаються на Альянс, так і автократи, які "бояться нашої свободи", наголосив Расмуссен.

Водночас ексгенсек НАТО впевнений, що у разі вторгнення РФ українці будуть готові боротися за свою та європейську свободу.

У декларації Бухарестського саміту НАТО йдеться про те, що Альянс вітає євроатлантичні прагнення щодо членства в НАТО України та Грузії. Країни – члени Альянсу домовилися, що обидві держави стануть членами НАТО. Ухвалювати рішення щодо ПДЧ для України і Грузії уповноважені міністри закордонних справ країн – членів Альянсу. "ПДЧ буде наступним кроком для України і Грузії на їхньому шляху до членства. Сьогодні ми чітко заявляємо, що ми підтримуємо заявки цих країн щодо ПДЧ", – зазначено у документі.

Контекст:

Україна активізувала співпрацю з НАТО 2014 року на тлі окупації Криму Росією та збройного конфлікту на Донбасі. Наприкінці 2014 року Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає відмову України від політики "позаблоковості". Відповідно до Воєнної доктрини України, ухваленої 2015 року, поглиблення співпраці з НАТО є пріоритетним завданням.

7 лютого 2019 року український парламент ухвалив закон про внесення до Конституції положення про стратегічний курс держави на набуття повноправного членства України в Європейському союзі та Організації Північноатлантичного договору. Закон набув чинності 21 лютого.

2018 року НАТО визнав за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі, 2020-го Україна набула статусу партнера розширених можливостей.

14 червня 2021 року у Брюсселі відбувся саміт НАТО, у підсумковому комюніке якого зазначали, що Альянс підтримує вступ України в НАТО.

Президент США Джо Байден говорив, що російська агресія не стане перешкодою для вступу України до НАТО. Водночас, відповідаючи на запитання, чи отримає Україна план дій для членства в НАТО, він сказав, що "це ще необхідно побачити" і спочатку Україна має викорінити корупцію.

10 грудня на тлі нарощування Росією чисельності військ біля кордону з Україною і на окупованих територіях міністерство закордонних справ РФ опублікувало заяву, в якій Росія вимагала від Північноатлантичного альянсу офіційно відкликати обіцянку Україні про її вступ до НАТО.

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг відхилив цю вимогу. "Відносини НАТО з Україною вирішуватимуть 30 союзників щодо НАТО та Україна – і ніхто інший", – наголосив він.

17 грудня МЗС РФ поширило передані Вашингтону російські проєкти договору зі США й угоди з НАТО про так звані гарантії безпеки. Зокрема, у них йдеться про те, що США мають узяти на себе зобов'язання унеможливити подальше розширення НАТО "у східному напрямку", відмовитися від приймання до Альянсу держав, які раніше входили до СРСР.

У Держдепартаменті США повідомили, що у січні проведуть перемовини з Москвою щодо цих вимог: 10 січня відбудеться діалог між Сполученими Штатами і РФ щодо стратегічної стабільності, 12 січня Росія та НАТО планують провести зустріч на рівні Ради Росія – НАТО, а на 13 січня заплановано зустріч представників РФ та ОБСЄ.