"Одна з найбільших проблем". Зеленському презентували стратегію розвитку судової системи на найближчі три роки

Головна мета стратегії – визначення основних напрямів політики, пріоритетів подальшого вдосконалення законодавства України про судоустрій, статус суддів та судочинство у взаємозв'язку та взаємодії з іншими інститутами правосуддя, ідеться в релізі.

Під час її обговорення Зеленський заявив про необхідність провести судову реформу.

"Судова система в Україні на сьогоднішній день є однією з найбільших проблем. Насамперед для звичайних українців, які не мають надії на справедливість у судах і не відчувають захисту судової системи. Але є і проблеми іншого характеру – як залучення інвестицій, імідж України. На судовій реформі наголошують усі міжнародні партнери України, і нам треба її зробити", – сказав він.

Стратегію із президентом обговорювали віцепрем'єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина, міністр юстиції Денис Малюська, заступник керівника Офісу президента Андрій Смирнов, нардеп від "Слуги народу", голова комітету Верховної Ради з питань правової політики Андрій Костін і його колега по фракції, заступник голови парламентського комітету з питань правоохоронної діяльності, голова комісії з питань правової реформи Сергій Іонушас.

Також вони обговорили законопроєкт про Вищу раду правосуддя, питання добору Вищої кваліфікаційної комісії суддів, запуск Суду інтелектуальної власності та впровадження інституту присяжних.

Після початку конституційної кризи в Україні Зеленський називав суди "хворим місцем" країни. Про необхідність проведення судової реформи та забезпечення незалежності цієї гілки влади останнім часом заявляли в ПАРЄ і МВФ. Глава європейської дипломатії Жозеп Боррель назвав її найважливішою для України.

Судову реформу в Україні почали 2014 року. У червні 2016 року Верховна Рада ухвалила закон про судоустрій і статус суддів, а також зміни до Конституції в частині правосуддя. Ними скасовували процедуру призначення суддів президентом на п'ятирічний строк. Також ліквідовували вищі спеціалізовані суди.

У грудні 2016 року парламент ухвалив закон про створення Вищої ради правосуддя. Цей орган замінив Вищу раду юстиції. Раду у складі 21 члена наділено повноваженнями звільняти суддів із посади, переводити їх в інший суд, давати згоду на затримання чи арешт судді. У Раді Європи заявляли, що конкурсні процедури добору і призначення суддів, які запровадили в межах судової реформи в Україні, відповідали стандартам організації.

П'ятий президент Петро Порошенко говорив, що його каденції забракло, щоб завершити судову реформу, і найменше вона торкнулася судів першої інстанції.

16 жовтня 2019 року Верховна Рада ухвалила у другому читанні й у цілому законопроєкт щодо діяльності органів суддівського управління. Передбачено скорочення Верховного Суду із 200 до 100 осіб через проведення повторного добору суддів, ліквідацію Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, розширення повноважень Вищої ради правосуддя, можливість подавання анонімних скарг на суддів і скорочення строків дисциплінарних процедур щодо них. Автор документа, президент України Володимир Зеленський підписав закон 4 листопада. Венеціанська комісія 9 грудня опублікувала офіційний висновок про судову реформу Зеленського, у якому розкритикувала закон.

22 червня 2020 року Зеленський подав до Верховної Ради законопроєкт про внесення змін до закону України "Про судоустрій і статус суддів". Венеціанська комісія оцінила документ переважно позитивно. У листопаді Рада передала законопроєкт Зеленського на доопрацювання. У лютому 2021-го він вніс до парламенту ще три проєкти законів, які стосуються функціонування судової системи.