Перший епізод справи "Роттердам плюс" передали до суду – НАБУ

Справа стосується обвинувачення шести осіб у завданні споживачам електроенергії збитків на понад 19 млрд грн упродовж 2016–2017 років, зазначили у бюро.

"За версією слідства, у так звану формулу "Роттердам плюс", яка була затверджена у 2016 році [Національною комісією, що здійснює регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг] НКРЕКП задля розрахунку оптової ринкової ціни на електроенергію, заклали витрати, яких насправді не існувало, а саме – на транспортування вугілля в Україну з порту у Роттердамі (Нідерланди). У результаті використання такої методики обчислення протягом 2016–2017 років кінцеві споживачі переплатили понад 19 млрд грн, що підтверджується висновками експертиз", – ідеться у повідомленні.

Інфографіка: nabu.gov.ua

Дії обвинувачених кваліфіковано за ч. 2 ст. 364 КК України про "зловживання службовим становищем", а представникам приватних компаній інкримінують пособництво. Ідеться про людей, які на момент скоєння злочину обіймали посади:

• голови НКРЕКП;
• члена НКРЕКП;
• начальника відділу НКРЕКП;
• керівника управління НКРЕКП;
• заступника комерційного директора однієї з приватних компаній групи – основного оператора ринку теплогенерації України;
• директора департаменту однієї з компаній.

Як зазначили ЗМІ, зокрема видання "Слово і діло", ідеться про ексголову НКРЕКП Дмитра Вовка, колишнього члена Нацкомісії Володимира Євдокимова, заступника начальника управління енергоринку НКРЕКП Тараса Ревенка, начальника відділу цього управління Володимира Бутовського, генерального директора "ДТЕК Мережі" та менеджера ДТЕК Бориса Лісового.

У НАБУ вважають, що представники групи приватних теплогенерувальних компаній вмовили НКРЕКП прийняти формулу розрахунку, за якою вони зможуть отримувати надприбутки.

"Спочатку регулятор не погоджувався, розуміючи абсурдність включення витрат на транспортування до тарифу, проте в березні 2016 року на зазначену пропозицію пристав. Як наслідок, відбулося зростання тарифів на електроенергію для промисловості, об’єктів соціальної інфраструктури, підприємців, що призвело до подорожчання товарів та послуг для кінцевого споживача, у тому числі й першої необхідності", – заявили в НАБУ.

На цьому НАБУ та САП не зупиняються, заявили у ГО "Центр протидії корупції".

"Є другий епізод, який стосується дії формули у 2018–2019 роках. Чекаємо на скерування і цього провадження до суду", – ідеться у повідомленні центра.

Компанія ДТЕК відреагувала на заяву НАБУ. У ДТЕК зазначили, що Вищий антикорупційний суд України вже неодноразово визнавав справу "Роттердам плюс" закритою. У компанії вважають, що процесуальні строки в межах цього кримінального провадження "давно минули". 

"Законність дій НАБУ та САП передати справу до суду викликає обґрунтовані сумніви. ДТЕК докладе всіх зусиль для захисту честі та репутації компанії і своїх співробітників. Компанія ДТЕК завжди та послідовно підтримувала імплементацію в Україні прозорих європейських правил ціноутворення на природний газ, вугілля та електричну енергію", – ідеться у заяві компанії, яка є у розпорядженні редакції "ГОРДОН".

Контекст:

Формула "Роттердам плюс" діяла для розрахунку вартості вугілля для встановлення прогнозу вартості електроенергії виключно для промислових споживачів у період 2016–2019 років. Вона передбачала додавання вартості доправлення вугілля від хабів Амстердам – Роттердам – Антверпен для всього вугілля. Формулу було скасовано 1 липня 2019 року із запровадженням ринку електроенергії. У зв'язку із запровадженням формули було відкрито кримінальне провадження. Досудове розслідування тривало із 2017 року.

Спеціалізована антикорупційна прокуратура 20 травня 2021 року вчетверте закрила справу "Роттердам плюс" через відсутність у ній складу злочину. Перед цим Спеціалізована антикорупційна прокуратура закривала справу вже тричі.

21 вересня 2022 року ВАКС учетверте визнав законність та обґрунтованість закриття справи "Роттердам плюс" через відсутність у ній складу злочину. Це рішення набуло чинності й оскарженню не підлягає. Наступного дня САП відновила розслідування вп'яте. 26 жовтня НАБУ та САП повідомили, що у справі "Роттердам плюс" підозру оголошено 15 фігурантам, зокрема посадовцям Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП).