Питання санкцій проти "Північного потоку – 2" – це вибір: переможе чи програє Захід у протистоянні із РФ – ОПУ
Зеленський в інтерв'ю Axios говорив, що був "неприємно здивований", дізнавшись про рішення Вашингтона не вводити санкцій проти компанії, яка будує "Північний потік – 2". Він назвав газопровід "справжньою зброєю" в руках Росії й заявив, що не очікував, що "кулі до цієї зброї" може надати така "велика країна", як Сполучені Штати.
За словами Подоляка, зараз "настав вирішальний момент", коли президент США Джо Байден ще може "застосувати наявні в нього інструменти" для зупинення будівництва "Північного потоку – 2".
"Чи зробить він це? Ціна відповіді на це запитання дуже висока. Це не лише загроза для України як транзитера російського газу, не лише послаблення стримувань для Росії, які не дозволяють розширити агресію проти України та інших країн Східної Європи, але це й вибір – переможе чи програє Захід у протистоянні з Росією", – підкреслив Подоляк.
На його думку, питання "Північного потоку – 2" не має бути суто кабінетним, його треба обговорювати за участю журналістів та представників громадянського суспільства.
"Щоб ні в кого в політиці не було ілюзії, що реалізація цього проєкту обійдеться без наслідків", – сказав радник Андрія Єрмака.
Подоляк додав, що "було б справедливо" обговорити "Північний потік – 2" на перемовинах між Зеленським і Байденом до саміту лідерів США і РФ 16 червня в Женеві (Швейцарія).
Контекст:
"Північний потік – 2" має зв'язати Росію з Німеччиною дном Балтійського моря. Протяжність маршруту – понад 1200 км. Будівництво газопроводу почали 2018 року. Із кінця 2019 року проєкт і компанії, які беруть участь у ньому, – під американськими санкціями, котрі неодноразово розширювали.
Будівництво заморожували 2019 року, коли було добудовано 93% газопроводу, за рік, у грудні 2020 року, будівництво відновили. У лютому 2021 року в "Газпромі" заявляли, що мають намір ввести "Північний потік – 2" в експлуатацію цього року. Президент РФ Володимир Путін 4 червня повідомив про завершення робіт із прокладання труб першої нитки "Північного потоку – 2".
Уряди України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви й Естонії вважають "Північний потік – 2" загрозою для енергетичної безпеки Європи.
У лютому 2021 року стало відомо, що 18 європейських компаній покинули проєкт газопроводу "Північний потік – 2" або перебувають на стадії виходу. Причиною цього стали можливі нові санкції щодо проєкту з боку США. Німеччина наполягає на завершенні будівництва.
Адміністрація Байдена виступала проти будівництва газопроводу, однак наприкінці травня Байден назвав "контрпродуктивним із погляду наших європейських відносин" введення нових санкцій проти "Північного потоку – 2", оскільки газопровід "практично закінчено".
18 травня Axios написав, що США не вводитимуть санкцій щодо Nord Stream 2 AG. Міністр закордонних справ Німеччини Гайко Маас 19 травня це підтвердив.
Сенатори-республіканці 20 травня подали в Конгрес США законопроєкт, який пропонує ввести санкції проти всіх організацій, що беруть участь у будівництві газопроводу.
21 травня Сполучені Штати додали до списку санкцій 13 російських суден, дві компанії й одну установу, пов'язані з будівництвом газопроводу, але Nord Stream 2 AG у списку немає.
Президент України Володимир Зеленський 20 травня, кажучи про заплановану зустріч Байдена з Путіним, висловив занепокоєння, що "Росія може натиснути на США" і санкції проти "Північного потоку – 2" скасують. Зеленський підкреслив, що вважає такий сценарій програшем США й особисто президента Байдена.