Politico дізналося, як у ЄС розподілять гарантії для "репараційного кредиту" Україні

Повідомляють, що країни ЄС мають індивідуально виділити мільярди євро, щоб гарантувати Україні терміново потрібні кредити на суму до €210 млрд.

Як пише Politico, ці запобіжні заходи, які пропорційно розподілять між країнами – членами ЄС, потрібні, щоб дістати схвалення на надання репараційного кредиту від прем'єр-міністра Бельгії Барта де Вевера.

Він висловився проти використання заморожених, переважно в Бельгії, російських активів через побоювання, що, можливо, його країна зрештою бути змушена самостійно повернути кошти Москві.

Приблизно €185 млрд заморожених російських активів – під управлінням фінансового депозитарію Euroclear, який базується у Брюсселі. Ще €25 млрд розкидані по ЄС на приватних банківських рахунках.

Розподіл усіх €210 млрд по країнах, згідно з планом ЄС, навело Politico (суму внеску розраховують із валового національного доходу країн):

• Німеччина – 24,4% (€51,3 млрд);
• Франція – 16,2% (€34 млрд);
• Італія – 12% (€25,1 млрд);
• Іспанія – 9% (€18,9 млрд);
• Нідерланди – 6,4% (€13,4 млрд);
• Польща – 4,9% (€10,3 млрд);
• Бельгія – 3,4% (€7,2 млрд);
• Швеція – 3,4% (€7,2 млрд);
• Австрія – 2,6% (€5,5 млрд);
• Данія – 2,3% (€4,9 млрд);
• Ірландія – 2,2% (€4,5 млрд);
• Румунія – 2,1% (€4,4 млрд);
• Чехія – 1,8% (€3,7 млрд);
• Португалія – 1,6% (€3,3 млрд);
• Фінляндія – 1,5% (€3,2 млрд);
• Греція – 1,3% (€2,8 млрд);
• Угорщина – 1,2% (€2,4 млрд);
• Словаччина – 0,7% (€1,5 млрд);
• Болгарія – 0,6% (€1,2 млрд);
• Хорватія – 0,5% (€1,1 млрд);
• Литва – 0,4% (€934 млн);
• Словенія – 0,4% (€796 млн);
• Люксембург – 0,3% (€664 млн);
• Латвія – 0,2% (€469 млн);
• Естонія – 0,2% (€466 млн);
• Кіпр – 0,2% (€366 млн);
• Мальта – 0,1% (€241 млн).

Як вказало Politico, загальна сума щодо кожної країни може зрости, якщо країни, дружні до Кремля, такі як Угорщина (або Словаччина), відмовляться приєднатися до ініціативи. Хоча до неї можуть долучитися також країни, які не входять у ЄС, покривши частину загальної гарантії.

Раніше гарантом кредиту для України розглядали Норвегію, але Осло дистанціювалося від такої ідеї.

Контекст:

10 вересня президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн оголосила про нову стратегію підтримки України коштом заморожених російських активів. Як пояснив оглядач Reuters Г'юго Діксон, пропозиція так званого репараційного кредиту передбачає, що країні можуть надати фінансування із заморожених російських активів без їх прямої конфіскації.

23 жовтня глава Європейської ради Антоніу Кошта запевнив президента України Володимира Зеленського, що лідери країн – членів ЄС підтвердять свою підтримку Києву і зможуть ухвалити рішення про репараційну позику із заморожених російських активів на період 2026–2027 років. Де Вевер одразу назвав три умови, за яких погодиться підтримати ідею про "репараційну позику".

7 листопада Єврокомісія попередила країни ЄС про ризик щорічних видатків до €5,6 млрд, якщо вони не узгодять створення репараційного кредиту для України на €140 млрд коштом заморожених російських активів.

13 листопада Зеленський закликав європейських союзників подолати розбіжності щодо використання заморожених російських активів, оскільки нове фінансування є критично важливим, щоб виснажена війною економіка країни змогла продовжувати боротьбу з Москвою.

15 листопада Валері Урбен, директорка бельгійського депозитарію Euroclear, який керує замороженими російськими активами, заявила, що "не відкидає" судових позовів проти Євросоюзу в разі ухвалення рішення про їх конфіскацію.

У Євросоюзі зростає невдоволення позицією Бельгії. Країни ЄС звинувачують уряд країни в недостатньому розкритті інформації про використання податків із цих заморожених активів. Також у Євросоюзі підозрюють, що Бельгія може привласнювати доходи від активів РФ, заморожених у Euroclear, написало Politico.

2 грудня цей самий ЗМІ повідомив, що ЄС знайшов можливість використати російські мільярди на потреби України без ризику для Бельгії.