Посол ЄС сподівається, що Україна виконає рекомендації Венеціанської комісії щодо судової реформи

"Ми сподіваємося, що цей дуже важливий висновок прокладе шлях до встановлення процедури відбору до Вищої кваліфікаційної комісії суддів (законопроєкт №3711-д), а також визначить напрям нинішніх обговорень реформування Вищої ради правосуддя і нового закону про НАБУ", – ідеться в повідомленні.

Посол зазначив, що особливо важлива думка про тимчасову участь міжнародних експертів у відбіркових органах.

"Венеціанська комісія вважає за необхідне, щоб після повторного голосування переважав голос групи, яка має не менше ніж два голоси міжнародних експертів. Це важливо для встановлення довіри до української судової влади, але це також прийнятно з погляду національного суверенітету", – процитував Маасікас текст висновку Венеціанської комісії.

Він також навів фрагмент висновку про те, що всі рішення Етичної ради, які стосуються як кандидатів, так і чинних членів ВРП, можуть оскаржити у Верховному Суді. Отже, остаточне рішення у всіх випадках залишається за національним органом, додав дипломат.

Контекст:

Венеціанська комісія 5 травня оприлюднила терміновий висновок, яким запропонувала внести зміни в законопроєкт №5068 про реформу Вищої ради правосуддя.

Пропозиція президента передбачає створення Етичної ради – органу Вищої ради правосуддя, який би обирав його членів. Ця рада складалася б із шести осіб: троє – чинні судді або судді у відставці, решта – міжнародні експерти.

Комісія загалом схвально оцінила ідею акцентування на доброчесності членів суддівського органу, але водночас "засмучена, що законопроєкт є неповним заходом і не передбачає повноцінної реформи судової системи".

Пакет "судових" законопроєктів президент України Володимир Зеленський подав у Раду 15 лютого. Окрім проєкту №5068, подали законопроєкт №5067 "Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України щодо підсудності справ Верховному Суду як суду першої інстанції" і №5069 "Про внесення змін до ст. 188-32 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо відповідальності за невиконання законних вимог дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя".

Про необхідність проведення судової реформи та забезпечення незалежності цієї гілки влади заявляли в ПАРЄ і Міжнародному валютному фонді. Глава європейської дипломатії Жозеп Боррель назвав її найважливішою для України.

Судову реформу в Україні почали 2014 року. У червні 2016 року Верховна Рада ухвалила закон про судоустрій і статус суддів, а також зміни до Конституції в частині правосуддя. Ними скасовували процедуру призначення суддів президентом на п'ятирічний строк. Також ліквідовували вищі спеціалізовані суди.

У грудні 2016 року парламент ухвалив закон про створення Вищої ради правосуддя. Цей орган замінила Вища рада юстиції. Рада у складі 21 члена наділена повноваженнями звільняти суддів з посади, переводити їх в інший суд, давати згоду на затримання чи арешт судді. У Раді Європи заявляли, що конкурсні процедури відбору і призначення суддів, які ввели в межах судової реформи в Україні, відповідали стандартам організації.

16 жовтня 2019 року Верховна Рада ухвалила у другому читанні і в цілому законопроєкт щодо діяльності органів суддівського управління.  Ним передбачено скорочення Верховного Суду із 200 до 100 осіб через проведення повторного відбору суддів, ліквідацію Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, розширення повноважень Вищої ради правосуддя, можливість подання анонімних скарг на суддів і скорочення строків дисциплінарних процедур щодо них. Автор документа, президент України Володимир Зеленський, підписав закон 4 листопада. Венеціанська комісія 9 грудня опублікувала офіційний висновок про судову реформу Зеленського, у якому розкритикувала закон.

22 червня 2020 року Зеленський подав до Верховної Ради законопроєкт про внесення змін до закону України "Про судоустрій і статус суддів". Венеціанська комісія оцінила документ переважно позитивно. У листопаді Рада відправила законопроєкт Зеленського на доопрацювання. У лютому 2021-го він вніс до парламенту ще три проєкти законів, що стосуються функціонування судової системи.