Представництво ЄС у Києві поки що не планує скорочувати штат через російську загрозу – посол
Дипломат розповів, що Євросоюз уважно стежить за подіями у зв'язку з нарощуванням російських військових сил біля українських кордонів, а також бере до уваги рішення деяких країн скоротити штат своїх дипломатичних місій у Києві та надати конкретні поради щодо поїздок Україною.
"ЄС на даний момент не розглядає подібні рішення, займаючись – як кожна дипломатична служба – плануванням на випадок надзвичайних ситуацій", – заявив Маасікас.
Він додав, що представництво ЄС та країни-члени постійно обмінюються інформацією щодо цього.
Контекст:
У 2014 році, одразу після анексії Криму, Росія розпочала збройну агресію на сході України. Бойові дії відбуваються між Збройними силами України з одного боку і російською армією та підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької та Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, попри оприлюднені Україною факти і докази.
Навесні 2021 року Росія нарощувала війська поблизу кордону з Україною та в окупованому Криму. Наприкінці жовтня американські ЗМІ почали повідомляти, що Росія знов стягує війська до кордону з Україною. Секретар Ради національної безпеки і оборони Олексій Данілов повідомив 22 грудня, що у зоні 200 км від кордону країни перебуває понад 120 тис. російських військових.
У Кремлі назвали повідомлення про підготовку вторгнення "вкиданнями" і звинуватили Київ у підготовці до агресії "проти "ЛНР" і "ДНР". У МЗС України спростували дезінформацію РФ про нібито підготовку до військового нападу на Донбасі.
США і НАТО неодноразово закликали Росію до деескалації напруги на кордоні. Росія, за свого боку, висунула вимоги щодо гарантій безпеки, серед яких – нерозширення НАТО "у східному напрямку" і відмова від приймання до Альянсу держав, що раніше входили до СРСР. Щодо цих вимог у січні 2022 року відбулися переговори Росії зі США, НАТО та ОБСЄ. За підсумками у Росії заявили, що не дістали від США і НАТО жодних гарантій, а представники США сказали, що перед РФ стоїть вибір: деескалація і дипломатія чи конфронтація і наслідки.
У середині січня американські ЗМІ, зокрема CNN, повідомили, що Росія може вторгнутися до України у січні – лютому. Вона нібито може зробити провокацію, яка стане приводом для нападу. 14 січня прессекретарка Білого дому Джен Псакі підтвердила, що американська сторона має інформацію, що РФ готується до диверсії на Донбасі: вона хоче звинуватити Україну в провокації, щоб виправдати своє вторгнення. За даними Головного управління розвідки Міністерства оборони України, російські спецслужби готують провокації проти військовослужбовців збройних сил РФ, щоб звинуватити у цьому Україну.
Зеленський 19 січня висловив думку, що ризик російського вторгнення в Україну останнім часом не став більшим, але зріс ажіотаж навколо цього питання. Він закликав українців не панікувати.
На тлі новин про ймовірне вторгнення Росії чотири країни – США, Великобританія, Австралія та Німеччина – заявили про намір евакуювати з України членів сімей дипломатів і частину співробітників дипломатичних установ. У МЗС України назвали цей крок передчасним.
26 січня заступниця держсекретаря США Венді Шерман заявила, що невідомо, чи ухвалив президент Росії Володимир Путін остаточне рішення щодо вторгнення в Україну, але ознаки того, що він готується застосувати війська, є. За її словами, це може статися "зараз або, можливо, в середині лютого".