Рада ухвалила законопроєкт про національні меншини. У парламенті заявили, що це відкриває Україні шлях до Євросоюзу

Тарасенко: Над цим законопроєктом комітет працював понад два роки
Фото: rada.gov.ua

Верховна Рада на засіданні 13 грудня конституційною більшістю ухвалила в цілому законопроєкт №8224 "Про національні меншини (спільноти) України". Про це повідомила пресслужба апарату парламенту.

Проєкт закону підтримало 324 народні депутати.

За словами члена комітету Верховної Ради з прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій, нацменшин і міжнаціональних відносин, народного депутата Тараса Тарасенка, ухвалений документ є одним з обов'язкових пунктів, який відкриває Україні шлях до членства в Євросоюзі.

"Над цим законопроєктом комітет працював понад два роки. Документ конкретизує права національних спільнот в Україні, забезпечує гарантії їхньому етнічному й культурному розвитку. Відповідно, ніхто не буде забутий і не буде жодної дискримінації, щоб кожний громадянин України, незалежно від етнічного походження, мав можливість знати як українську мову, так і рідну мову, навчатися цією мовою, знати свою культуру", – сказав парламентарій.

Він зазначив, що ухвалення цього законопроєкту було важливим також і з тієї причини, що всі етнічні спільноти повністю підтримують Україну й захищають її від російської агресії.

"Приємно, що більше ніж 100 національних спільнот в Україні зараз об’єднані однією метою – захисту й перемоги нашої держави", – наголосив Тарасенко.

У пресслужбі апарату парламенту додали, що цей законопроєкт на законодавчому рівні вперше закріплює повноваження центрального органу виконавчої влади, який здійснює державну політику у сфері захисту прав і свобод людей, котрі належать до національних меншин (спільнот).

Крім цього, документ пропонує створити консультативно-дорадчі органи при органах виконавчої влади різних рівнів і центри національностей в обласних центрах чи інших населених пунктах.

13 грудня за підсумками засідання парламенту віцеспікерка Олена Кондратюк заявила, що парламент ухвалив три основні євроінтеграційні закони: про медіа, прозору процедуру призначення суддів Конституційного Суду і про національні меншини (спільноти).

Контекст:

28 лютого, за чотири дні після початку повномасштабного вторгнення Росії, Україна подала заявку на вступ у Європейський союз за спеціальною процедурою. Незабаром такі заявки подали Грузія й Молдова.

17 червня Єврокомісія рекомендувала надати статус кандидата на вступ у ЄС Україні й Молдові, а також висунула низку умов, які Україна має виконати перед початком переговорів щодо вступу в Євросоюз.

23 червня лідери ЄС зібралися у Брюсселі на саміт, де надали Україні й Молдові статус кандидата, визнали європейську перспективу Грузії та заявили про готовність надати їй статус кандидата, щойно вирішать пріоритетні питання.

Віцепрем'єрка з європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина заявляла, що Україна хоче виконати всі рекомендації Єврокомісії до кінця цього року. За її словами, переговори про вступ України в Європейський союз можуть розпочати 2023 року.