РФ кинула всі сили на зрив саміту Кримської платформи і шантажувала учасників – ЗМІ

Головною метою Кримської платформи є деокупація Криму
Фото: krymr.com
Унаслідок тиску з боку Росії кілька країн, які неофіційно давали згоду брати участь у саміті Кримської платформи, відкликали свою згоду. Про це, посилаючись на інформацію джерел, ознайомлених із підготовкою саміту, повідомила "Європейська правда" 19 серпня.

"У Москві, схоже, вірили у свою здатність узагалі зірвати проведення саміту і тому кинули на це всі сили. Тому кілька країн неофіційно давали згоду на свою участь – а потім відкликали її. Розповідали, що доходило навіть до скасування телефонної розмови [міністра закордонних справ України Дмитра] Кулеби з колегою з Африки, під час якої останній мав підтвердити свою присутність на саміті, за лічені години до дзвінка", – пише редактор видання Сергій Сидоренко у своїй статті.

На саміті будуть представники чотирьох континентів, це високий рівень представництва, але на заході не буде нікого з Африки та Південної Америки, та й представництво Азії "не наймасштабніше", звертає він увагу.

За даними Сидоренка, головна причина того, що ці країни проігнорували саміт, – шантаж і тиск із боку Росії.

"Через це до Києва не доїдуть навіть кілька дружніх нам держав, а дехто – зменшив рівень представництва. Нинішня кількість лідерів держав і урядів на саміті платформи дійсно висока, але мала би бути суттєво вищою. Серед іншого, саме через Росію турецький лідер Реджеп Таїп Ердоган, який планував приїхати до Києва, в останній момент вирішив надіслати сюди очільника МЗС. Інший яскравий приклад – азербайджанський лідер Ільхам Алієв, для нього пріоритетом є домовленості з РФ щодо Нагірного Карабаху, він вирішив не їхати взагалі. Кілька держав ЄС тягнули до останнього, доки не погодилися на присутність, хоч і не на найвищому рівні", – ідеться у статті.

Контекст:

Росія анексувала Крим після незаконного референдуму 16 березня 2014 року. Приєднання півострова до РФ не визнають Україна і більшість країн світу.

Кримська платформа – новий консультативний і координаційний формат, ініційований Україною для підвищення ефективності міжнародного реагування на окупацію Криму, посилення тиску на Росію, запобігання порушенням прав людини та захисту жертв окупаційного режиму. Головною метою платформи є деокупація Криму. Планують, що платформа діятиме на кількох рівнях: глав держав і урядів, міністрів закордонних справ, у вимірі міжпарламентського співробітництва, у форматі експертної мережі.

Формат Кримської платформи став необхідним після того, як президент України Володимир Зеленський "кілька разів безрезультатно намагався порушити питання деокупації Криму на міжнародних майданчиках", зокрема під час саміту країн "Нормандської четвірки" 2019 року, говорив заступник глави Офісу президента Ігор Жовква.

Офіційно діяльність Кримської платформи розпочнуть на інавгураційному саміті 23 серпня. На ньому планують ухвалити документ під назвою "Кримська хартія", який засудить політику Росії щодо окупованого Криму.

У міністерстві закордонних справ Росії назвали "нелегітимними" спроби України повернути окупований Росією Крим, зокрема за допомогою ініціативи "Кримська платформа".

РФ дуже болісно реагує на ініціативу, говорив Кулеба. "Немає такої країни у світі, у МЗС якої б не звернулися російські дипломати з вимогою не брати участі в саміті", – повідомляв глава МЗС України.

Участь у саміті підтвердили 44 країни та організації, розповів Кулеба 19 серпня. На рівні президентів і глав урядів буде представлено 13 країн, також буде президент Євроради Шарль Мішель.