Рішення про вступ України до НАТО – політичне, але відсутність прогресу в реформах дасть зручну причину для тих, хто не зацікавлений у розширенні – амбасадорка Великобританії
"Я думаю, що в усьому цьому є елемент політичного рішення. Так завжди було й буде. Я не думаю, що це скинуто з рахунків. Але я також вважаю, що існує тісний зв'язок між необхідністю суттєвих реформ і політичним рішенням, тому що, якщо ви не досягнете прогресу в цих реформах, ви дасте дуже зручну причину для тих, хто може бути менш зацікавлений у продовженні розширення кількості членів", – сказала Сіммонс.
Амбасадорка зазначила, що вимогу щодо оперативної сумісності української армії з арміями НАТО виконали ще до початку повномасштабної війни, але необхідність інституційної реформи оборонних механізмів в Україні, як і раніше, є актуальною.
"Відверто кажучи, єдине, що зробила ця війна, якої ніхто не хотів, – вона довела, наскільки українські Збройні сили здатні діяти зі стандартним обладнанням НАТО. Але насправді ми це знали ще до війни. Мені шкода, що їм довелося пройти перевірку в цьому. Але ми вже знали, що проблема не в сумісності, у тому сенсі, що це вже було виконано. Ішлося про інституціональну реформу оборонних механізмів, оборонних закупівель, людських ресурсів оборони тощо, де, як ми всі знаємо, має відбутися ще багато роботи", – сказала Сіммонс.
Амбасадорка наголосила, що ця реформа необхідна не лише для вступу України до НАТО, вона є важливою для посилення ЗСУ в майбутньому. Із її слів, Міністерство оборони України працює над цим.
Сіммонс наголосила, що НАТО, у принципі, відкритий для країн, які можуть колективно відігравати свою роль у європейській безпеці, але зараз ідеться передусім про актуальні загрози Україні.
"Не думаю, що це сюрприз, що Україна прагне вступити до НАТО. Але для цього потрібен консенсус усіх країн-учасниць, а всі країни-учасниці зараз зосереджені на тому, що прямо перед нами, а саме на екзистенціальній безпеці України", – зауважила вона.
Водночас амбасадорка сказала, що розуміє, чому українська влада подала заявку на вступ до Альянсу, і вважає, що "дуже добре обговорювати кроки на шляху до цього".
Контекст:
На тлі окупації Криму Росією та збройного конфлікту на Донбасі 2014 року Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає відмову України від позаблоковості. Протягом останніх років Україна прагнула членства в НАТО, курс на вступ до Альянсу зафіксовано в її Конституції.
2018 року НАТО визнав за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі, 2020-го Україні надали статус партнера розширених можливостей.
30 вересня 2022 року, після того, як президент Росії Володимир Путін оголосив про анексію окупованої території України, президент України Володимир Зеленський повідомив, що Україна подає заявку до НАТО за прискореною процедурою. 4 жовтня ОПУ повідомив, що генсеку НАТО Єнсу Столтенбергу надійшла заявка України на членство в Альянсі.
31 жовтня Україна розпочала роботу з підписання декларацій про її євроатлантичну перспективу із членами НАТО, повідомив Зеленський.