Наступний етап – обговорення заявки на рівні послів країн блоку в Брюсселі, зазначив він.
"За цей короткий проміжок уже почали надходити реакції країн – членів НАТО. 2 жовтня президенти дев'яти країн – це Естонії, Латвії, Литви, Північної Македонії, Польщі, Румунії, Словаччини, Чехії та Чорногорії – опублікували заяви, в яких наголосили, що підтримують рішення Бухарестського саміту з приводу України. Нагадаю, рішення Бухарестського саміту 2008 року щодо України полягало в тому, що Україна стане членом НАТО", – сказав Жовква.
Він зазначив, що шлях до НАТО за прискореною процедурою означає, що Україна сподівається стати членом Альянсу без плану дій, який є обов'язковим елементом. Він додав, що президент веде переговори з представниками країн – членів Альянсу про те, щоб заявка набула "практичного розгляду".
Контекст
На тлі окупації Криму Росією та збройного конфлікту на Донбасі у 2014 році Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає відмову України від позаблоковості. Протягом останніх років Україна прагнула членства в НАТО, курс на вступ до Альянсу зафіксували в її Конституції.
У 2018 році НАТО визнав за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі, 2020-го Україні надали статусу партнера розширених можливостей.
14 червня 2021 року в Брюсселі відбувся саміт НАТО, у підсумковому комюніке якого зазначили, що Альянс підтримує входження України до НАТО. Проте плану дій щодо членства Україні не надали.
30 вересня 2022 року, після того як президент Росії Володимир Путін оголосив про анексію окупованої території України, президент України Володимир Зеленський повідомив, що Україна подає заявку до НАТО за прискореною процедурою.
2 жовтня пресслужба президента Польщі опублікувала спільну заяву глав держав Центральної і Східної Європи, в якій президенти дев'яти країн – членів НАТО підтримали перспективу вступу України до Альянсу.