Саакашвілі заявив, що взяв квиток до Грузії на 2 жовтня

"Ми всі маємо піти на вибори і проголосувати, зафіксувати свою позицію. Після того, як закриються дільниці, ми маємо вийти в центри наших міст, сіл і разом захистити здобуту перемогу. Вирішується доля Грузії, питання – бути чи не бути. Я не спостерігатиму за процесом осторонь. Узяв квиток на вечір 2 жовтня, щоб бути разом із вами у Тбілісі і захистити разом із вами ваше волевиявлення, взяти участь у порятунку Грузії", – сказав він.

У коментарях до відео Саакашвілі опублікував фото квитка.

Однак у коментарях до поста журналіста Анатолія Марциновського про цю подію редактор "Європейської правди" Сергій Сидоренко звернув увагу, що зараз місця 4Е та 4F, які було вказано у квитку Саакашвілі, вільні (на ім'я політика було заброньовано місце 4F).

"10 хвилин тому були зайняті. Потім скасував", – додав Сидоренко.

Саакашвілі 6 вересня повідомив про намір приїхати до Грузії 2 жовтня, в день місцевих виборів. За кілька днів він підтвердив цей намір, зазначивши, що усвідомлює: його можуть заарештувати в Грузії. "Ситуація така, що треба просто рятувати країну, зокрема від того, щоб вона повністю не впала в руки [президенту РФ Володимирові] Путіну", – пояснював політик.

Контекст:

Саакашвілі обіймав пост президента Грузії два строки поспіль у 2004–2013 роках. Незабаром після відставки з поста президента він покинув країну. У Грузії проти нього порушили кілька кримінальних справ, його підозрюють у зловживанні владою і переслідуванні політичних опонентів. Сам Саакашвілі кримінальні справи називав політично мотивованими.

У 2015–2016 роках Саакашвілі очолював Одеську облдержадміністрацію. Він набув українського громадянства у травні 2015 року, а в липні 2017-го втратив його. У травні 2019 року президент України Володимир Зеленський повернув Саакашвілі українське громадянство.

Із червня 2020 року Саакашвілі перебуває на посаді голови Виконавчого комітету реформ України.

У жовтні 2020 року у Грузії провели парламентські вибори. За даними ЦВК країни, виграла керівна партія "Грузинська мрія", за неї проголосувало 48,22% виборців. Її основного конкурента, блок "Єдиний національний рух – Об'єднана опозиція", підтримало 27,18% тих, хто прийшов на вибори.

Опозиція відмовилася визнавати результати виборів, звинувативши владу у фальсифікації підсумків голосування. 2 листопада вона оголосила бойкот новому парламенту, кілька партій заявило про відмову від мандатів.

Відтоді у країні періодично проводили опозиційні акції, на яких вимагали перевиборів до парламенту. У квітні 2021 року опозиційні і керівна партії підписали документ про подолання політичної кризи, у травні опозиція припинила бойкот парламенту.